Тапі́рові (Tapiridae) — родина ссавців ряду непарнокопитних, трохи нагадують зовнішнім виглядом свиню, але мають короткий, пристосований для хапання хобот.
Найдавніші тапірові відомі з середнього еоцену Північної Америки і Азії, рештки представників родини знайдено також в еоцені — голоцені Європа, Азія і Північна Америка. Наразі тапірові, з єдиного сучасного роду Tapirus, поширені в Центральній і Південній Америці, і Південно-Східній Азії, де мешкають в рівнинних і гірських (до 4500 м) тропічних лісах.
Зубна система у тапірових лофодонтна, слабо перетворена. Носові кістки короткі, що пов'язано з розвитком невеликого хоботаЧерепанов Г. О., Иванов А. О. Ископаемые высшие позвоночные. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2001. — С. 171. — 204 с. — ISBN 5-288-02410-3.
Генеза
Перші тапірові — , з'явилися на початку еоценуBallenger, L. and P. Myers. 2001. Family Tapiridae (On-line), Animal Diversity Web. Retrieved November 22, 2007. Вони були вельми схожі на сучасні форми, але були приблизно в половину менші за розміром, і не мали хоботка. Перші справжні тапіри з'явилися в олігоцені. За міоцену, такі роди, як Miotapirus майже не відрізнялися від сучасних видів. Азійські і американські тапіри, як вважають, зазнали генетичної дивергенції близько 20 до 30 мільйонів років тому, тапіри мігрували з Північної Америки до Південної Америки близько 3 мільйонів років тому, як частина Великого американського обміну. Протягом більшої частини своєї історії, тапіри були поширені по всій Північній півкулі, де вони вимерли 8000 року до нашої ери. Tapirus merriami, Tapirus veroensis, Tapirus copei і Tapirus californicus вимерли в плейстоцені в Північній Америці. Велетенський тапір Megatapirus дожив до близько 2000 року до нашої ери в Китаї.
Припускають що тапірові можливо, походять від роду
Класифікація
У родині тапірових 1 сучасний та 14 вимерлих родівThe Paleobiology Database: TapiridaeTapiridae в книге Wilson D. E. & Reeder D. M. (editors). 2005. Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed.). — Baltimore: Johns Hopkins University Press, 2 vols. (2142 pp.) ISBN 978-0-8018-8221-0 : — середній еоцен — ранній олігоцен Північної Америки, пізній еоцен — пізній олігоцен АзіїThe Paleobiology Database: Colodon; — середній еоцен Північної АмерикиThe Paleobiology Database: Dilophodon; — середній еоцен Північної АмерикиThe Paleobiology Database: Heteraletes; — перша половина міоцену Північної АмерикиThe Paleobiology Database: Miotapirus; — ранній олігоцен — середній міоцен Північної АмерикиThe Paleobiology Database: Nexuotapirus; — середній міоцен Східної АзіїThe Paleobiology Database: Palaeotapirus; — середній міоцен ЄвропиThe Paleobiology Database: Paratapirus; — середній еоцен Північної Америки и пізній еоцен Східної АзіїThe Paleobiology Database: Plesiocolopirus;
— ранній олігоцен — ранній міоцен Північної Америки і ранній міоцен Європи;
— середній міоцен Північної АмерикиThe Paleobiology Database: Tapiravus;
, 5 сучасних видів, ранній олігоцен — пізній міоцен Європи, друга половина міоцену Азії, ранній міоцен — пліоцен Північної Америки, із середнього неогену у Південній АмериціПавлинов И. Я. Систематика современных млекопитающих (Сборник трудов Зоологического музея МГУ. Том 47). — 2-е изд. — М.: Изд-во МГУ, 2006. — С. 215. — 295 с. — ISSN 0134-8647; — середній еоцен Пакистану і Казахстану.
Примітки
Посилання
Література