Роберто Андзолін (; 18 квітня 1938, Вальданьо — 6 жовтня 2017) — італійський футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Через свою спритність, і відносно невеликий і стрункий зріст для воротаря (176 см), він отримав прізвисько «комар».
Значну частину кар'єри провів у «Ювентусі», з яким виграв чемпіонат і Кубок Італії. У складі національної збірної Італії був учасником чемпіонату світу 1966 року.
Клубна кар'єра Народився 18 квітня 1938 року в місті Вальданьо. Вихованець футбольної школи клубу «Мардзотто Вальданьйо» з рідного міста. У дорослому футболі дебютував 1956 року виступами «Мардзотто», в якому провів три сезони у Серії В, взявши участь у 86 матчах чемпіонату.
Протягом 1959—1961 років захищав кольори «Палермо». Клуб придбав його за 40 мільйонів лір, випередивши «Мілан» на 5 мільйонів, і пропонуючи йому щорічну зарплату в розмірі 5 мільйонів лір. Перед заключним матчем сезону 1960-61 у Серії B, він був проінформований, що переходить до Серії А, в склад діючих чемпіонів «Ювентус», який підписав з ним контракт на 14 мільйонів лір. «Палермо» взамін отримало захисника Тарчізіо Бурньїча, який перейшов на повноцінній основі, та воротаря Карло Маттреля і нападника Руне Бор'єссона на правах оренди, крім того туринці заплатили 100 мільйонів лір.
Відіграв за «стару сеньйору» Андзолін наступні дев'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Ювентуса», був основним голкіпером команди, зігравши 305 матчів (230 з яких були в Серії А). Відзначався досить високою надійністю, пропускаючи в іграх чемпіонату в середньому менше одного голу за матч. За цей час виборов титул володаря Кубка Італії та ставав чемпіоном Італії. Він також виграв міжнародний трофей Кубок Альп в 1963 році і досяг півфіналу Кубка європейських чемпіонів 1967-68, програвши «Бенфіці».
Згодом у сезоні 1970-71 Роберто виступав за «Аталанту» в Серії В, допомагаючи своєму клубу отримати підвищення у класі, під час якого залишався непереможним протягом 792 хвилин.
По завершенні сезону Андзолін перейшов в «Ланероссі», де протягом двох сезонів був в статусі другого воротаря, після чого грав у клубах Серії С «Монца», «Річчіоне» та «Казале» і 1978 року покинув професійний футбол.
Остаточно завершив ігрову кар'єру в віці 46 років у клубі «Мардзотто Вальданьо», президентом якого був його брат. В рідній команді Роберто замінив травмованого воротаря, граючи в 26 іграх і пропустивши лише 4 голи.
Виступи за збірні 1959 року залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 4 офіційних матчах, пропустив 1 гол.
1960 року захищав кольори другої збірної Італії. У складі цієї команди провів 4 матчі, пропустив 1 гол.
29 червня 1966 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії в товариському матчі проти збірної Мексики, замінивши в другому таймі Енріко Альбертозі. Того ж року у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1966 року в Англії, але був дублером Діно Дзоффа, тому матч з мексиканцями так і залишився для Андзоліна єдиним у кар'єрі.
Кар'єра тренера Розпочав тренерську кар'єру 1980 року, очоливши тренерський штаб клубу «Беначенсе», після чого став тренувати «Про Горіцію», з якої він був звільнений, коли команда була лідером Серії С з шістьма очками відриву від другого місця.
У сезоні 1982-83 тренував «Беллуно», а в подальшому протягом семи років працював з молодю «Кьямпо».
У сезоні 1996-97 років він короткий час тренував команду свого міста, «Мардзотто Вальданьо» Серії С2, але не врятував команду від вильоту в нижчий дивізіонI voli del «piccolo angelo» Pianeta-calcio.it. Крім того, у Вальданьо Роберто відкрив футбольну школу.
Статистика
Клубна
|1956-57||rowspan="3"|«Мардзотто Вальданьо»||rowspan="3"|Серія B||23||0 |- |1957-58||32||0 |- |1958-59||31||0 |- |1959-60||rowspan="2"|«Палермо»||Серія A||34||0 |- |1960-61||Серія B||37||0 |- |1961-62||rowspan="9"|«Ювентус»||rowspan="9"|Серія A||30||0 |- |1962-63||19||0 |- |1963-64||29||0 |- |1964-65||33||0 |- |1965-66||34||0 |- |1966-67||34||0 |- |1967-68||24||0 |- |1968-69||22||0 |- |1969-70||5||0 |- |1970-71||«Аталанта»||Серія B||36||0 |- |1971-72||rowspan="2"|«Ланероссі»||rowspan="2"|Серія A||7||0 |- |1972-73||5||0 |- |1973-74||rowspan="2"|«Монца»||rowspan="5"|Серія C||36||0 |- |1974-75||30||0 |- |1975-76||«Річчіоне»||30||0 |- |1976-77||rowspan="2"|«Казале»||28||0 |- |1977-78||30||0 |- |1984-85||«Мардзотто Вальданьо»||Серія D||26||0 589||0 589||0
Статистика виступів за збірну
Титули і досягнення
Як гравця Володар Кубка Італії (1): «Ювентус»: 1964-65 Чемпіон Італії (1): «Ювентус»: 1966-67
Особисте життя Його батько Бруно грав як півзахисник у «Віченці» в Серії Б в 1930 році.
У роки виступів за «Ювентус» одружився з дівчиною ГабріеллоюProfilo su ilpalloneracconta.blogspot.com, у них було двоє дітей: син і дочка.
31 жовтня 1997 року під час канікул в горах мав серцевий напад. Серйозніших наслідків удалося уникнути завдяки вчасному втручанню медичного персоналу.
Примітки
Посилання
Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. Дані про гравця в «Енциклопедії футболу».