Сергій Степанович Понізник (; *10 травня 1942, Бобишки, Міорський район, Вітебська область, Білорусь) — білоруський поет, журналіст, перекладач. Колишній чоловік білоруської поетеси Євгенії Яніщиць.
Життєпис Народився в селянській родині в селі Бобишки Міорського району Вітебської області, Білорусь.
Закінчив Могильовське медичне училище (1962), журналістський факультет Львівського вищого військово-політичного училища (1967).
З 1967 — військовий журналіст.
З 1977 працював в газеті , з 1980 — редактор видавництва , одночасно в 1992-1994 — в Національному науково-просвітницькому центрі імені Ф. Скорини, в 1996-1999 — вчений секретар Літературного музею Я. Купали.
Створив два етнографічних музеї — в Верхньодвінському і Міорському районах Вітебської області.
Літературна творчість
Почав публікуватися з 1959.
«Кастро Купалля» (1967) «Палявая пошта» (1972) «Крона надзеі» (1975) «Чало и століття» (1979) «Слова на дабридзень» (1982) «Мацярик» (1984) «Стирно» (1989) «А пісар земскі …» (1994) «Сустреча роднасних сусветаў» (1997)
Книги для дітей
«Адкуль вясёлка п'є Ваду» (1981) «Жицень» (1986) «Ми — грамацеі» (1989) «Золкая зёлка» (1999)
Публіцистика
«Пасли вогненним вёсак …» (1980) «Браніслава» (1985) «Освейское трагедія» (1990)
Вийшла книга перекладів Панізніка поезії народів світу білоруську мовою «Сустрэча роднасных сусветаў» (1997).
Нагороди та відзнаки Нагороджений латвійським Орденом Трьох Зірок і білоруською медаллю Франциска Скорини.
Посилання Панізнік Сяргей
Джерела Панізнік Сяргей // Беларускія пісьменнікі (1917—1990): Даведнік / Склад. А. К. Гардзіцкі; нав. рэд. А. Л. Верабей. — Мн.: Мастацкая літаратура, 1994. — С. 418. Панізнік Сяргей // Памяць: гісторыка-дакументальная хроніка Міёрскага раёна / рэдкал. Г. М. Маняк [і інш.]. — Мн., 1998. — С. 534—535. Салтук, А. Слова на дабрыдзень / А. Салтук // Віцебскі рабочы. — 2002. — 11 мая. Сіўко, Ф. «Усцешуся на проблеск яснавокі» / Ф. Сіўко // Народнае слова. — 2002. — 11 мая. Скобла, М. Краса і сіла / М. Скобла // Звязда. — 2002. — 2 лют.