Трудовий потенціал — це сукупна суспільна здібність до праці, потенційна дієздатність суспільства, його ресурси праці.
Науковим вивченням трудового потенціалу займалося багато вчених. Але єдиного трактування поняття “трудовий потенціал” досі не існує. Наслідком цього явища є те, що різні вчені підходили до визначення цього поняття з різних позицій.
Автор Рік Визначення А.Б. Борисов 2000 ТП - це існуючі сьогодні та передбачувані трудові можливості, які визначаються чисельністю, віковою структурою, професійними, кваліфікаційними та іншими характеристиками персоналу підприємства. Н.І. Шаталова 2003 ТП - міра існуючих ресурсів і можливостей, що безперервно формуються в процесі всього життя особистості, втілених у трудову поведінку та визначаючих його реальну продуктивність. О.Л. Бевз, Г.В. Лич 2004 ТП - це інтегральна здібність і готовність людей до праці, незалежно від її сфери, галузі, соціально-професійних характеристик. Е.В. Сарапука 2007 ТП - узагальнена трудова дієздатність колективу підприємства, ресурсні можливості в сфері праці спискового складу підприємства виходячи з його віку, фізичних можливостей, наявних знань і професійно-кваліфікаційних навичок. А. Данілюк 2008 ТП - головний ресурс підприємства, оскільки саме завдяки людському інтелекту може створюватись нова, конкурентноздатна продукція.
Фактори трудового потенціалу
Існують численні фактори, що визначають формування трудового потенціалу.
Кількісні фактори включають: чисельність працездатного населення; кількість робочого часу, відпрацьованого працездатним населенням, або такого часу, який може бути відпрацьований; чисельність безробітних; чисельність і структуру зайнятого населення; статево-вікову структуру населення; рівень народжуваності. Якісні фактори включають: психофізіологічну працездатність; загальноосвітній та професійно-кваліфікаційний рівень; рівень культури; моральну зрілість; схильність працездатних осіб до мобільності; трудову міграцію; трудову (економічну) активність.
Трудовий потенціал як категорія Трудовий потенціал може розглядатися, як соціально-економічна, так і обліково-статистична . Глибина структуризації трудового потенціалу дає змогу розглядати його, як параметр, що обумовлюється безупинними змінами в складі самих працівників, технології та засобів виробництва, а також у співвідношенні джерел екстенсивного та інтенсивного зростання трудового потенціалу.
Література * Акулов М.Г., Драбаніч А.В., Євась Т.В. Економіка праці та соціально-трудові відносини. Навч. посіб. - К.:Центр учбової літератури, 2012. - 328 с.