Халкідіки

Халкідіки́ () — півострів та однойменний ном на північному сході Греції, у периферії Центральна Македонія. Столиця ному — місто Поліїрос. Халкідіки — не тільки центр пляжного туризму в Греції, для тисяч православних християн світу Свята гора Афон є однією із найбільших святинь.

Географія

Півострів розташований між затоками Термаїкос і Стримонікос на заході та сході відповідно, з півночі обмежений озерами Лангада та Вольві. На півдні вдається до Егейського моря на відстань близько 120 км.

Рельєф гірський (заввишки до 2033 м — гора Афон), плоскогірний та місцями рівнинний. Щільний гірський масив у північній та центральній частині півострова складений горами Хортіатіс (1199 м) та Холомонтас (або також Іпсізонос, 1165 м). Південне узбережжя переважно рівнинне, проте рельєф знову піднімається уздовж трьох пальців — менших півостровів Кассандра, Ситонія та Айон-Орос. Багаті рослинністю (здебільшого середземноморські чагарники і гірські ліси) гори Халкідіки займають майже половину площі ному Халкідіки.

М'які схили, різноманітний береговий рельєф із бухтами та дивовижними пісковими пляжами поєднуються із м'яким, завдяки впливу моря, кліматом, характерним для більшої частини Халкідіки. Чергування пейзажу від гірських районів Хортіатіс та Холомонтас до прибережних районів та величної Святої Гори Афон (2033 м) надають місцевості неповторного колориту, через який Халкідіки вважається найкращим курортом материкової Греції.

Географічне районування

Халкідіки займають площу 2945 км² і поділяється на чотири основні частиниГреция — piligrim.ua: центральна частина — власне Халкідіки; та півострови Кассандра; Сітонія; Айон-Орос, на якому розташована гора Афон, де в наш час діє 20 чоловічих монастирів.

Ці три менші півострови являють собою три паралельні виступи суходолу в море, у результаті між ними утворені три глибоких затоки: затока Кассандра (або Торонеос) — між півостровами Кассандра та Ситонія; затока Сінгітікос (або затока Айон Орос — Святої Гори) — між півостровами Ситонія та Айон-Орос; затока Аканфіос (або Ієріссос) — на схід від півострова Айон Орос.

Основні миси півострова Кассандра — Посіді (або Кассандра) та Канастрео (або Калогрі), півострова Ситонія — мис Деріс (або Дрепано), півострова Айон-Орос — миси Акрофоо, Німфео та Арапіс.

Муніципалітети

Муніципалітет YPES код Місцева влада(якщо відрізняється) Поштовий код Тел. код Антемунтас 5201 Галатіста 630 73 2371 Арнея 5202 630 47 2372 Каллкратія 5204 Неа-Каллкратія 630 80 2399 Кассандра 5205 Кассандрія 630 77 2399 Муданія 5206 Неа-Муданія 632 00 2373 Ормілія 5207 630 71 2371 Палліні 5208 Ханіотіс 630 85 2374 Панагія 5209 Мегалі Панагія 620 76 2373 Полігірос 5210 631 00 2371 Сітонія 5211 Нікіті 630 88 2375 Стагіра-Акантос 5212 Ієріссос 630 72 2377 Тороні 5213 Сікія 630 72 2375 Тріглія 5214 Неа-Тріглія 630 79 2375 Зервохорія 5203 Палеохора 630 73 2371

Популярні курорти

<tr valign=top><td width="50%"> Поліїрос (4500 ос.) — столиця ному Неа-Муданія (4142 ос.) Арнея (2224 ос.) Ормілія (3397 ос.) Галатіста (2155 ос.) Урануполі (980 ос.) Карієс (231 ос.) Кассандра Неа Триглія Каллітея

<td width="25%"> Неа Каллітея Неа Фокея Неа Скіоні Олінфос Вавдос Палеохора Олімпіада Стратоні Неа Мармарас Айос-Ніколаос

<td width="25%"> Нікіті Сарті Сікія Паліурі Афітос Неа Потітса Геракіні Стратонікі Неа Рода

Історія

Міфологія Згідно з давньогрецькими міфами область Халкідіки, особливо її західна частина, була ареною боротьби між міфічними гігантами, народженими Геєю від крапель крові пораненого Урана, колишнього повелителя світу, та олімпійськими богами на чолі із Зевсом на рівнині Флегра (давня назва півострова Палліні). Зевсу довелось довго та тяжко боротись, аби захопити владу на Олімпі. Одна з вирішальних сутечок, відома як «Битва богів», відбулась у Халкідіки і стала найважчим випробуванням для майбутнього батька усіх богів та людей.

Усі боги: Афіна, Гера, Аполлон, Гефест, Артеміда, Посейдон, Афродіта, Геката та навіть Мойри об'єднались на полі бою — на Флегрео педіо — проти гігантів, серед яких найвідважнішими були Порфірій, Алкіоней, Енгелад, Клітій, Полівот, Паллас, Ефіальт, Евріт, Іпполіт, Гратій, Атрій та Фоон. У боротьбі із гігантами Посейдон загубив свій тризуб — так за віруваннями давніх греків виник півострів Халкідіки. Також за іменем гіганта Афона своє ім'я отримала гора Афон — він хотів метнути її у богів .

Власне у Халкідіках існував один із найдавніших культів верховного бога Зевса, що підтверджується археологічними відомостями: поблизу Калітеї (півострів Кассандра) знайдено давньогрецький поганський храм, віднесений до другої половини IV ст. до н. е., присвячений Зевсу-Аммону.

Прадавні часи Півострів Халкідіки являв собою дуже своєрідний регіон Македонії. Оточений морем та з півночі гірськими масивами Хортіатіс та Холомонтас, півострів залишався відрізаним від основних магістралей. Відтак племена, що почали завоювання території Македонії близько 2300 до н. е., не могли проникнути вглиб регіону, вони переміщувались лише на південь. Загалом усі прадавні греки, що населяли Халкідіки та Центральну Македонію іменувались фракійцями, тим самим узагальнюючи їх із мешканцями областей на схід та на північ від річки Нестос. Достовірно відомо, що на території Халкідіки, а саме на півострові Айон-Орос до 5 століття до н. е. мешкали різноманітні догрецькі племена.

Власне півострів Халкідіки, північна частина якого називалась Мігдонія, а південна — Воттікі, почав заселятись протогреками-колоністами в середині VII ст. до н. е. Причиною, яка спонукала південних греків заселити віддалені райони Халкідіки та звести там десятки міст, імовірно, став розвиток торгівлі. Крім того географічна особливість місцевості давала змогу будувати зручні та добре захищені порти. Халкідіки були багаті на деревину, яка також використовувалась для будівництва кораблів. Важливим фактором була родючість ґрунтів та поклади мінеральної сировини. Існують підтверджені дані про те, що з давніх часів у Халкідіках видобували свинець, срібло, мідь та залізо.

Античність

Перша колонія на півострові була заснована вихідцями із могутнього давньогрецького поліса — Халкіди, від імені якої півострів отримав свою назву, меншою мірою вихідцями з Еритреї, поліса з острова Евбея. Вони побудували тут такі міста: Менді, Афітос, Неаполіс, Вергіна, Ферамві, Сані, Ассу, Пілорос, Сінгос, Сарті, Тороні, Галіпсос, Серміли та Міківерну. Пізніше Халкідіки освоювали представники й інших полісів, які звели тут поліси: Потідею — вихідці з Коринфу; Аканфос, Стагіру та Аргілос — вихідці з Андроса; Олінфос — вихідці з Халкіди спільно з афінянами.

Нарешті впродовж IV та III ст. до н. е. на півострові Халкідіки македонськими царями були започатковані та розбудовані низка міст: Кассандрія, Антигонія, Урануполіс та інші. Нові порти будувались у місцях зростання невеликих міст. Найбільш значимим містом Халкідіки був Олінфос, який розташовувався у центрі затоки Торонеос, між півостровами Кассандра та Ситонія.

Під час перської навали, а саме 479 до н. е. Олінфос був захоплений ворогом під проводом полководця Артабаза. Після відступу персів, місто заселили майже цілком вихідці із Халкіди. У той же час місто було наново відбудоване за новою системою «іпподаміо» — або системою Іпподама, за планом та кресленнями якого були також побудовані давні Пірей, Фурії тощо. Згідно з нею, Олінфос розділявся значними перспективами, які потім перпендикулярно перетинались з іншими, менш широкими. Ця схема, що вважалась найпрогресивнішою для своєї доби, дозволяла чітко окреслити житлові квартали у формі квадратів, які складались із двох комплексів по 5 споруд у кожному. Чудово облаштовані, помешкання давніх олінфців мали керамічні ванни, вмивальники та туалетні кімнати, які вже мали каналізаційну систему.

Македонський цар Пердікка II від 434 до н. е. та своєї смерті втручався у справи Халкідіки, намагаючись отримати тут прихильність, у той час як афіняни підтримували Філіппа, брата Пердікки, у його претензіях на македонський престол. Через це Пердікка підбурює поліси півострова перейти до стану лакедемонців і виступити проти Афін. Так під час Пелопоннеської війни 431—404 років до н. е. за ініціативою македонського правителя Пердікки на півострові Халкідіки була утворена федерація місцевих міст-полісів, метою якої було досягнення незалежності від Афін. Для цього Пердікка надав право усім халкідцям користування територіями Мігдонії на весь строк війни. Сама ж Пелопоннеська війна розпочалась після того, як халкідський поліс Потідея вийшла із Афінського морського союзу.

Після завершення Пелопоннеської війни афіняни були присутніми лише на піострові Кассандра, за виключенням Скієни та Менді, що перейшли на бік Спарти. Надалі впродовж всього IV ст. до н. е. Олінфос тільки примножує свою могутність та стає головним містом всього півострова. 392 до н. е. утворилась надзвичайно потужна федеральна держава, що об'єднала 32 поліси на чолі із містом Олінфос — це, так звана, Ліга Халкідців у Фракії. Проте у роки правління Македонського царя Амінта міста Аполлонія та Аканфос вийшли з Ліги, заподіявши їй тим самим значного удару. 379 до н. е. за «порадою» спартанців Ліга розпадається, однак гегемонія Олінфоса над 20-30 полісами (у різні періоди) півострова зберігалась.

Цар Македонії Пердікка III, що зійшов на престол близько 368—367 року до н. е., з метою звільнити свого брата Філіппа з полону у Фівах, надав широку допомогу беотійцям, щедро надавши їм у розрпорядження деривину для побудови флоту, який мав постати в першу чергу проти Афін. Та зрештою афінянам вдалось захопити Потідею та ізолювати Термаїкос, змусивши Пердікку вступити у перемовини. Та цим афіняни не обмежились, вони змусили македонських полководців відновити свою гегемонію у Халкідіках.

Після того, як на македонських престол зайняв цар Філіпп ІІ, становище Північної Греції суттєво змінилось. Філіпп II Македонський доклав титанічних зусиль, аби подолати дрібні міжосібні конфлікти в Македонському царстві та знайно розширив його кордони, постійно зіштовхуючись із інтересами інших сил: Афін, Фів, Спарти та Олінфоса (Халкідіки). Проте дуже швидко Філіппові вдалось поставити під сумнів гегемонію Афін над Елладою. Забезпечивши собі безпеку та зміцнивши північні кордони держави, Філіпп почав ліквідацію центрів афінського панування у прибережних регіонах Македонії. Міста Амфіполіс, Підна, Криніди (або Філіппи), Аполлоні, Галіпсос, Імафі, Мефоні, Авдіра, Мароні та Неаполіс були приєднані ним до сильної держави. Близько 349—348 до н. е. Філіпп знищив Лігу Халкідців та повністю зруйнував її центр — Олінфос і роздав його землі своїм полководцям. Після падіння Олінфоса усі халкідські міста-поліси майже без спротиву були приєднані до Македонського царства — нової сили на тлі Еллади, що досягла апогею своєї могутності завдяки блискучим успіхам царя Філіппа ІІ Македонського — батька майбутнього, не менш великого полководця Александра III Македонського.

315 до н. е. на території колишньої Потідеї було зведено нове місто Кассандрія, назване на честь свого засновника македонського царя Кассандра, який того ж року на узбережжі затоки Термаїкос звів майбутню столицю Грецької Македонії місто Фессалоніки, нині Салоніки, давши йому ім'я на честь своєї дружини — Фессалоніки, сестри Александра Македонського. Також 315 року брат Кассандра Алексарх заснував місто Уранополіс, а полководець Антигон II Гонат близько 280 до н. е. — місто Антигонію, поблизу сучасного Неа-Каллікратія. Усі ці міста були зведені на руїнах давніх потужних полісів із метою переселення мешканців багатьох дрібних містечок у великі міста.