Артцентр (за правописом 1993 року і в більшості джерел — арт-центр«Основа арт-, яка є твірною для понад 80 новотворів, і повторним запозиченням з англ. art – ‘мистецтво’, де основа арт- позначає окремі різновиди мистецтва, особу, предмет, дію, місце, абстрактне поняття, пов’язане з мистецтвом; функціонує як частина складного слова...; як частина мішаної абревіатури...; а також як основа афіксального похідного.... У складному слові арт- частіше займає препозицію: ... арт-центр» ― Кислюк, Л. П. "Освоєння англізмів в українській інтернет-комунікації." Термінологічний вісник 4 (2017) .) — функціональний громадський центр з особливими повноваженнями для заохочення практики мистецтва. Артцентром може бути театральний простір, приміщення для галереї, студія, майданчик для музичного виконання, майстерня, освітній заклад, громадська організація з мистецьким спрямуванням, приміщення з технічним обладнанням для мистецьких подій.

Історія виникнення та особливості організації артцентрів У Сполучених Штатах Америки артцентри, як правило, є установами, діяльність яких спрямована на виявлення та створення доступності мистецтва для творчих людей. Іншим різновидом артцентрів є будівлі, які орендують художники, галереї або організації, пов'язані з мистецькою діяльністю.

У Великій Британії центри мистецтва виникли після Другої світової війни. Артцентри поступово еволюціонували: від місць для середнього класу до 1960-х і модних альтернативних центрів 1970-х років до осередків обслуговування всієї громади за допомогою програми забезпечення доступу користувачів крісел колісних та людей з інвалідністю у 1980-х роках.

У Європі більшість артцентрів перебувають на частковому урядовому фінансуванні, оскільки вважається, що вони позитивно впливають на суспільство та економіку відповідно до філософії моделі Рейнланд. Багато з цих організацій беруть початок у 1970-х, 1980-х та 1990-х роках у сквотах, які пізніше легалізували.

Артцентри в Україні Перший артцентр в Україні був відкритий 16 вересня 2006 року в Києві Фондом Віктора Пінчука та названий PinchukArtCentre. Цей артцентр став наймасштабнішим осередком сучасного мистецтва у Східній Європі. Основним завданням діяльності PinchukArtCentre є модернізація української художньої сфери. PinchukArtCentre реалізує міжнародну програму виставок, семінарів, майстер-класів, здійснює підтримку культурних проектів та володіє колекцією робіт сучасного мистецтва, яка налічує понад 400 експонатів.

В останні роки приватні артцентри стали відкриватися і поза Києвом, у якому їх налічується 13. Серед артцентрів з найдинамічнішим розвитком можна зазначити львівську «Дзиґа» (1993), чернігівський «Пласт-Арт» (1998), дніпровську «Квартира», харківську філію «Я-галереї» і «Єрмілов-артцентр» в Харкові. Донецький артцентр «Ізоляція» веде свою діяльність в Києві. Останнім часом нові артцентри активно відкриваються в різних куточках України: Білиць Арт Центр у Києві (2012), артцентр ім. Віри Холодної в Одесі (2013) , ГО «Арт-центр „Простір“» в Запоріжжі (2014), «Зело» в Полтаві (2014), ГО «Арт-центр „Antre“» у Львові (2015), MusicLife в Чернівцях (2016), MASLO у Хмельницькому (2017), «Галерея Ілько» в Ужгороді, Львівський муніципальний мистецький центр (2020) та багато інших.

Примітки

Посилання

Заїка, Галина. "ГАЛЕРЕЙНА СПРАВА В УКРАЇНІ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ." Культурні та мистецькі студії ХХІ століття: науково-практичне партнерство (2019): 165 : «..., а саме: майстер-класи у приватних крамницях прикладного мистецтва, тематичні вечори у національних кафе, тренінги в арт-центрах». Захарова, О. А. "Мистецькі галереї та центри в умовах сучасного арт-ринку." ScienceRise 3 (1) (2014): 72-77 : «Галерея сфокусована на економічній функції на відміну від арт-центру, для якого головною є освітня функція». Галишич, Р. Я., and О. Б. Лінда. "Сучасний досвід проектування арт-центрів." Містобудування та територіальне планування 51 (2014): 51-56 : «арт-центр – це громадський центр, який стимулює практику мистецтва та забезпечує різноманітні послуги (семінари, освітні послуги, технічне забезпечення виставок)».