— японський фільм-драма 1953 року, поставлений режисером . У 2013 році стрічку було перезнято під назвою «Токійська сім'я» (реж. ). На 1 березня 2024 року фільм займав 214-ту позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.
Сюжет Сюкіті й Томі Хіраями, літнє подружжя, що усе життя прожило разом з донькою Кіоко в маленькому порту Ономіті на півдні Японії, вирушає до Токіо відвідати дітей. Це дуже довга подорож, і здійснюють вони її в останнє у своєму житті. Спочатку вони проводять декілька днів у сина Койті, районного лікаря, якому ледве вистачає на них часу. Його діти, завжди усім невдоволений 12-річний хлопчисько і молодший син, досить байдуже сприймають бабусю з дідусем. Потім люди похилого віку переселяються до доньки Шіґе, дуже жадібної жінки, що володіє перукарнею. Та доручає Норіко, вдові одного з синів Хіраями, загиблого на війні вісім років тому, показати їм Токіо. Сюкіті й Томі проводять чудовий день у товаристві Норіко, щедрої та привітної молодої жінки, і з задоволенням поринають разом з нею у спогади про їхнього сина Содзі.
З міркувань економії Шіґе пропонує Койті відправити батьків на мінеральний курорт Атамі. Проте шум, спека і втома примушують їх повернутися раніше, ніж передбачалося. Тоді домовляються, що мати оселиться у Норіко, а батько — у свого старого друга з Ономіті, що давно вже переїхав у Токіо: пана Хатторі, нотаріуса. «Ось ми й стали бездомними», — сміючись, робить висновок батько. Разом з Хатторі й з ще одним другом він проводить вечір і частину ночі за веселою пиятикою. Поліція відвозить його і третього друга до Шіґе, бо вони обоє до нестями п'яні. Мати чудово проводить час з Норіко, яка при розставанні дає їй трохи грошей на кишенькові витрати.
По дорозі назад матері стає погано; вони з чоловіком вимушені зупинитися у сина Кейдзо, що живе в Осаці. Трохи пізніше Койті отримує телеграму про те, що батьки добралися додому, але матері стало гірше. Незабаром усі діти збираються біля її ліжка. Вона впала в кому і нікого не упізнає. Кейдзо приїжджає вже після її смерті. Після похоронів діти роз'їжджаються — усе, окрім Норіко, яка залишається на декілька днів, щоб скласти компанію свекру і Кіоко. Кіоко звинувачує братів і сестри в егоїзмі. Батько радить Норіко, втомленої від нудного життя, забути про Содзі та знову вийти заміж. Сам же він повинен тепер звикати до самотності.
У ролях
|-valign="top" |align="left"| ···· Сюкіті Хіраяма |-valign="top" |align="left"| ···· Томі Хіраяма |-valign="top" |align="left"| ···· Койті Хіраяма |-valign="top" |align="left"| ···· Фуміко Хіряма |-valign="top" |align="left"| ···· Мінору Хіраяма |-valign="top" |align="left"| ···· Шіґе Канеко |-valign="top" |align="left"| ···· Курадзо Канеко |-valign="top" |align="left"| ···· Норіко Хіраяма |-valign="top" |align="left"| Шіро Осака ···· Кейдзо Хіраяма |-valign="top" |align="left"| ···· Кіоко Хіраяма |-valign="top" |align="left"| Тоаке Хісао ···· Осаму Хатторі |-valign="top" |align="left"| Теруко Наґаока ···· Йоне Хатторе |-valign="top" |align="left"| Ейдзіро Тоно ···· Санпей Нумата
Знімальна група
Автор сценарію — , Режисер-постановник — Продюсер — Композитор — Оператор — Монтаж — Йосіясу Хамамура Художник-постановник — Тацуо Хамада Художник по костюмах — Тайдзо Сайто Артдиректор — Тацуо Хамада Звук — Йошісабуро Сеноо
Стиль та художні особливості Як зазначає французький кінознавець Жак Лурселль, Токійська повість, це «типовий приклад елегії, в якій автор дає відчути свій біль, не забарвлюючи її у безпросвітно чорні тони». «Стиль фільму намагається зберегти рівновагу між усвідомленням зачерствіння сердець у дітей і не меншою свідомою покірністю обставинам, які можуть пояснити, якщо не виправдати, такий егоїзм. У авторській інтонації також зберігається рівновага між жалем і безтурботним спокоєм».
У кінці стрічки добре чутно, як у порожньому будинку цокає годинник. Бездоганне почуття часу, здатність перекладати мовою кіно ритми повсякденного життя — «козирі» режисерської манери Ясудзіро Одзу.Yasujiro Ozu: an artist of the unhurried world | Ian Buruma | Film | The Guardian Старість, самотність і смерть трактуються ним у дусі східної філософії — як прояви природного колообігу життя. Невипадково наприкінці фільму, як і в його перших кадрах, у бік Токіо поспішає потяг.
Як і у Міядзакі, у фільмах Одзу немає героїв і лиходіїв.Як пише Дж. Розенбаум, прийняття душевного складу усіх дійових осіб у Одзу — щось більше, ніж просто співчуття або терпимість, ця подібність космічних обіймів. Усі дійові особи належать до однієї сім'ї, де у кожного є свої причини діяти так, а не інакше.Tokyo Story: No 4 best arthouse film of all time | Film | The Guardian Бездушність дітей стосовно батьків викликана не злістю або невдячністю, а необхідністю піклуватися про власних дітей. Глядачеві представлені мотиви поведінки не лише старшого, але й молодшого покоління.
Не впадаючи в мелодраматизм і уникаючи трагедійного пафосу, Одзу спокійно і тверезо констатує, що світ постійно змінюється, причому не завжди на краще.Ъ-Weekend — Дети любых возрастовBBC — Films — Tokyo Story (Tokyo Monogatari) Боротьба за існування у багатомільйонному Токіо погано сумісна з душевною сприйнятливістю і шанобливістю до старших, хоча обрядова сторона вікового японського життя ще дається взнаки.
Єдина драматична подія фільму — смерть матері — непомітним чином виростає з потоку повсякденного життя і сприймається як його органічна частина, природна ланка в ланцюжку причин і наслідків. Герої Одзу не роблять нічого значного, але непримітно для самих себе вони щохвилини приймають рішення, які зумовлюють зміст їх життя.
Значення Як і інші післявоєнні стрічки Одзу, «Токійська повість» затверджує вищу цінність повсякденного життя в лоні сім'ї, в душевній гармонії з близькими людьми. За результатами глобального опитування кінокритиків, проведеного британським виданням Sight & Sound у 1992 році, «Токійська повість» увійшла до трійки найбільших фільмів в історії кінематографа. Відтоді стрічка Одзу регулярно фігурує в подібних списках (за версіями А. Каурісмякі, Дж. Джармуша, Р. Еберта — в першій десятці).BFI | Sight & Sound | Top Ten Poll 2002 — Who voted for which film
У 2010 році фільм увійшов до списку 100 найкращих фільмів світового кінематографа (16-та позиція) за версію часопису Empire''Список на офіційному сайті журналу Empire].
За результатами опитування 2012 року «Токійська повість» підтвердила своє місце у трійці лідерівThe Top 50 Greatest Films of All Time | British Film Institute, причому в ході опитування 358 кінорежисерів за твір Одзу було подано більше голосів, ніж за будь-який інший фільмIs Vertigo really the greatest film of all time? — Telegraph.
Визнання Нагороди та номінації фільму «Токійська повість»Нагороди та номінації фільму «Токійська повість» на сайті IMDb Рік Кінофестиваль/кінопремія Категорія/нагорода Номінант РезультатПремія «Майніті»Найкраща акторка другого плану Премія Британської кіноакадеміїСазерленд трофі
Примітки
Джерела
Посилання
(станом на 23.11.2016)