— японська акторка. Вважається однією з найпопулярніших акторок в історії японського кінематографу і символом його золотого століття, що припало на 1950-і роки. Найвідоміша головними ролями у фільмах таких режисерів, як , і . Від її акторського дебюту у 1935 році до несподіваного виходу на пенсію у 1962-му Хара зіграла ролі у 76 кінофільмах.

Біографія Масае Айда народилася 17 червня 1920 року в місті Йокогама (префектура Канаґава). Навчалася у приватній старшій жіночій школі в Йокогамі, проте перервала навчання через початок акторської кар'єри. У кінематографі дебютувала в 1935 році у фільмі режисера «Не сумнівайся»! (). Після фільму ім'я героїні, Сецуко, закріпилося за акторкою і стало її псевдонімом. Популярність прийшла у 1937 році, коли Хару було обрано на головну роль у першому спільному японсько-німецькому фільмі «Донька самурая» (), який знімали і . Фільм завоював велику популярність як в Японії, так і в Німеччині. Більше того, Хара і виконавці інших ролей у фільмі разом з режисером як почесних гостей були запрошені до Німеччини, де викликали фурор. Здійснивши навколосвітню подорож і повернувшись до Японії, Хара підписала контракт зі студією «Тохо».

У воєнні роки акторка знялася у багатьох політично ангажованих фільмів, що пропагували японський мілітаризм. З 1949 року почалася плідна співпраця Сецуко з режисером , в шести фільмах якого Хара виконала ролі. Ці роботи відносяться до золотого фонду японського кінематографу і принесли акторці світову популярність.

Після зйомок фільму «47 ронінів» у 1962 році Сецуко Хара вирішила назавжди піти з кінематографу на піку своєї слави. Вийшовши на пенсію, вона мешкала в місті Камакура, колишній японській столиці, де відбувається дії більшості фільмів Одзу і де похований він сам. Хара ігнорувала численні прохання знову знятися в кіно і рідко з'являлася на публіці, не зробивши виключення навіть заради похоронів Одзу (1962). Незважаючи на повне припинення зв'язків з громадськістю, за результатами проведеного у 2000 році в Японії опитування, Сецуко Хара була визнана японською акторкою XX століття номер один.

У 2001 році режисер зняв аніме «Акторка тисячоліття» за мотивами біографії Сецуко Хари, головна героїня якого має і зовнішню подібність з акторкою.

Померла Сецуко Хара 5 вересня 2015 року від запалення легенів у віці 95 років. Про її смерть не повідомлялося в засобах масової інформації до 25 листопада 2015 року 原節子さん死去、日本映画黄金期を代表する女優 日刊スポーツ 2015年11月25日.

Хара ніколи не була одружена. Дітей у неї не було.

Фільмографія (вибіркова)

Рік Назва українською Оригінальна назва Роль Сосюн Котіяма Kôchiyama Sôshun ''Онамі Донька самурая Atarashiki tsuchi Місуко Ямато Пасторальна симфонія Den'en kôkyôgaku Юкіко Загін смертників на дозорній вишці Bôrô no kesshitai Без скорботи про нашу юність わが青春に悔なし / Waga seishun ni kuinashi Юкіе Яґіхара Бал у будинку Андзе Anjô-ke no butôkai Ацуко Андзе Спокуса Yuwaku За здоров'я юних леді Ojôsan kanpai Ясіко Ікеда Блакитні гори. Частина 1 Aoi sanmyaku Юкіко Шімадзауі Блакитні гори. Частина 2 Zoku aoi sanmyaku Пізня весна 晩春 / Banshun Норіко Сомія Ідіот 白痴 / Hakuchi Таеко Насу Раннє літо Bakushû Норіко Мамія Трапеза Meshi Мічійо Окамото Золоте яйце Kin no tamago: Golden girl м Коханці з Токіо Tôkyô no koibito Юкі Токійська повість Tôkyô monogatari Норіко Хіраяма Стогін гори Yama no oto Оґата Кікуко Раптовий дощ Shûu Фуміко Розрахунок за кохання Aijô no kessan Токійські сутінки Tôkyô boshoku Такато Нумата Токійські канікули Tôkyô no kyûjitsu Народження Японії(інша назва «Три скарби») Nippon tanjô Аматерасу Доньки, дружини, матері Musume tsuma haha Санае Соґа Пізня осінь Akibiyori Акіко Мія Наприкінці літа 小早川家の秋 / Осінь в сім'ї Кохаяґава Kohayagawa-ke no aki Акіко 47 ронінів 忠臣蔵 花の巻・雪の巻 / Chûshingura Ріку Вежа Слонової кістки Shiroi Kyotou

Визнання

+ Нагороди та номінації Сецуко ХариНагороди та номінації Сецуко Хари на сайті IMDbРік Категорія/Нагорода Фільм Результат<center> Премія «Майніті»Найкраща акторкаБлакитні гори. Частина 1, За здоров'я юних леді та Пізня весна Їжа та Пора дозрівання пшениці <center> Премія «Блакитна стрічка»Найкраща акторкаЇжа та Пора дозрівання пшениці

Примітки

Посилання