Леонід Григорович Тоцький (12 лютого 1932, Лехнівка — 5 лютого 2022, Київ) — український реставратор, художник-монументаліст; член Спілки радянських художників України (1987), дійсний член Української академії архітектури. Заслужений художник України (2016)Указ Президента України № 276/2016 від 25 червня 2016 року..
Життєпис Народився 12 лютого 1932 року в селі Лехнівці (нині Броварський район Київської області, Україна). Навчавсяв в Київському училищі прикладного мистецтва. Його педагогами були Володимир Бондаренко, Григорій Довженко, Дмитро Шавикін, Григорій Синиця. Після закінчення училища почав працювати в команді реставраторів під керівництвом Луки Петровича Калениченка, які виконували роботу з рятування й реставрації мозаїк і фресок ХІ століття Софійського собору у Києві.
У 1965 році закінчив Київський державний художній інститут, де навчався зокрема у Лева Вітковського. Працював у Київському творчо-виробничому комбінаті «Художник» Національної спілки художників України.
Жив у Києві, в будинку на вулиці Празькій, № 32, квартира 35Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, чторінка 148., потім в будинку на проспекті Петра Григоренка, № 3а, квартира 24Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 247..
Помер 5 лютого 2022 рокуhttps://np.pl.ua/2022/02/pishov-z-zhyttia-kolyshniy-restavrator-poltavskoho-kraieznavchoho-muzeiu/.
Творчість Працював в галузі монументально-декоративного мистецтва. Серед робіт: оформлення вестибюля і фасадів Інституту теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України (1970); розписи, мозаїка, вітражі, ковка у санаторіях «Бердянськ», «Лазурний» (1972—1978); оформлення церкви Благовіщення в павільйоні над Золотими воротами (1983); реставрація картин Сергія Васильківського в будинку Полтавського земства (1991—1997); Був головним художником з відновлення мозаїк і розписів центрального нефу Михайлівського Золотоверхого собору (1999)Тоцький Леонід Григорович // Київська організація Національної спілки художників України..
За його участю виконані: мозаїка склепіння вестибюля Київського залізничного вокзалу (2003); оздоблення фасаду нової будівлі Академічного лялькового театру (2005); оздоблення фасаду дитячої лікарні Печерського району (12 мозаїчних композицій і герб Печерського району) (2005); мозаїки «Андрій Первозваний» і «Святий Володимир» на фасаді Покровського храму на Оболоні (2005); мозаїка «Святий Миколай» на східному фасаді церкви Святого Миколи на воді біля Річкового вокзалу (2006); ковані ворота для Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка (2006); два пам'ятники чорнобильцям у меморіальному комплексі в Дарниці (2006); мозаїчні розписи храму Миколи Святоші неподалік станції метро «Лісова» (2012). У 2016 році працював над відновленням-реконструкцією мозаїчної підлоги Михайлівського собору Видубицького монастиря кінця ХІ століття.
Створив серію мозаїчних портретів історичних діячів України — великих київських князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого, гетьмана Івана Мазепи, Тараса Шевченка, Михайла Грушевського, Лесі Українки.
Увічнення пам'яті Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України у партнерстві з Полтавським краєзнавчим музеєм імені Василя Кричевського та за підтримки Українського культурного фонду розробив проєкт «Дослідження культурної спадщини українського художника Леоніда Тоцького» — перше ґрунтовне студіювання мистецьких робіт майстра. Результати дослідження викладено у монографії Наталії Кондель-Пермінової «Мозаїка життя Леоніда Тоцького» та каталозі його програмних творів «Українські апостоли». Оприлюднення підсумків проєкту відбулися в жовтні 2023 року у Києві та Полтаві.
Документальні фільми про Леоніда Тоцького
«Світоч». Творче об'єднання «Вежа». Укртелефільм, 1997. Хр: 20'33". «З одвічністю на „ти“. Художник-реставратор Краєзнавчого музею Леонід Тоцький». ОДТРК «Лтава», 2008. Хр: 19'47". «З одвічністю на „ти“. Ротонда пам'яті». ОДТРК «Лтава», 2009. Хр: 30'00". «Українські апостоли Леоніда Тоцького». ДТРК «Культура», 2010. Хр: 40'58". «Мрійник та романтик Леонід Тоцький». ДТРК «Культура», 2012. Хр: 25'45".
Зауваги
Примітки
Джерела
Кондель-Пермінова Н. М. Мозаїка життя Леоніда Тоцького / Н. М. Кондель-Пермінова ; Інститут проблем сучасного мистецтва НПМ України ; Український культурний фонд. — Одеса : ВД «Гельветика», 2023. — 320 с. : іл. «Українські апостоли» Леоніда Тоцького : [каталог] / упоряд., переднє слово Н. М. Кондель-Пермінова ; Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України. — Ніжин : ПП Лисенко М. М., 2023. — 48 с. : іл.
Посилання Леонід Тоцький. Творчий шлях художника