Раймундо Бібіан «Мумо» Орсі (; 2 грудня 1901, Авельянеда, Аргентина — 6 квітня 1986, Сантьяго, Чилі) — аргентинський і італійський футболіст, нападник. Переможець другого чемпіонату світу.
Біографія Народився в родині італійця та іспанки. В дитинстві, як і решта сусідських дітлахів, вагаь вільний час грав у футбол на вузьких вуличках рідної Авельянеди. Свою яскраву футбольну кар'єру почав у юнацькій команді клубу «Індепендьєнте», вже в шістнадцять років дебютував за основний склад у матчі проти «Расінга». Популярність нападника зростала від матча до матчу.
Він діяв на лівому фланзі і приводив публіку в захват своїми стрімкими проходами. Володів невичерпним арсеналом фінтів, завжди користуючись якраз тим, якого не очікували захисники. Його рейди закінчувалися або передачами в центр штрафного майданчика на кого-небудь з партнерів, або власним ударом з гострого кута.
У грудні 1920 року зіграв першу гру в чемпіонаті Аргентини, у тому ж матчі дебютував і Мануель Сеоане. 1922 року «Індепендьєнте» став чемпіоном країни, вперше у своїй історії. В 1927 році клуб зміг повторити це досягнення. Також, тричі поспіль здобував перемоги у кубку Незалежності (1924, 1925, 1926).
У складі національної збірної дебютував 10 серпня 1924 року. У Буенос-Айресі аргентинці зіграли внічию з командою Уругваю. 1927 року збірна Аргентини стала чемпіоном Південної Америки, але Орсі провів лише один матч на турнірі — у півфіналі проти перуанців.
Футбольне визнання прийшло наступного року, на Олімпійських іграх в Амстердамі. Команда впевнено здобувала перемоги над європейськими командами. У фіналі вийшли дві південноамериканські збірні.
Команда Уругваю взяла реванш за поразку на чемпіонаті Південної Америки, хоча для цього довелося проводити додаткови матч — перший, між гідними суперниками, закінчився внічию. Але навіть і після поразки, збірна Аргентини справила величезне враження на футбольну Європу. На гру Орсі звернув увагу Джованні Аньєллі — власник автомобільної компанії ФІАТ і президент футбольної команди «Ювентус».
За перехід гравця італійський клуб заплатив сто тисяч лір, а сам Орсі отримував зарплату у 8 тисяч лір щомісяцяДля порівняння: чоловічий костюм коштував 90 лір, а середня заробітна плата в Італії близько 220 лір. Також Аньєллі подарував Орсі новенький автомобіль «Fiat 509». Щоправда, через оформлення всіх необхідних паперів, дебют у новій команді відбувся лише через півроку.
Став одним з перших «оріунді» в італійському футболі. Незабаром туринський клуб підсилився ще двома аргентинцями: Ренато Чезаріні і Луїсом Монті. У першій половині 30-х років «Ювентус» встановив феноменальний рекорд Серії «А» — п'ять чемпіонських титулів поспіль. Провідними гравцями були воротар Джанп'єро Комбі, захисники Умберто Калігаріс, Вірджиніо Розетта, півзахисники Луїджі Бертоліні, Луїс Монті, Маріо Варльєн, нападники Джованні Феррарі, Раймундо Орсі, Джованні Варльєн, Ренато Чезаріні і Феліче Борель. Очолював команду Карло Каркано. У перших трьох сезонах — найвлучніший гравець команди. Всього за шість сезонів провів 176 лігових матчів, 77 голів.
Італійське «коріння» давало змогу грати і в збірній. У дебютному матчі, 1 грудня 1929 року, проти португальської команди він забив два м'ячі. А через півтора року, в матчі з тими ж португальцями, Орсі забив неймовірний гол, безпосередньо з кутового. Історики футболу вважають, що це був перший гол, забитий саме таким чином.
Вершиною його футбольній біографії став чемпіонат світу 1934 року, хоча участь на цьому турнірі була під великим питанням. 24 грудня 1933 року, у матчі проти «Наполі», отримав тяжку травму: бразилець Жуан Фантоні зламав йому малогомілкову кістку. У лікарні провів шість тижнів, а ще три місяці навіть не тренувався. Однак тренер «Скуадри адзурри» Вітторіо Поццо бачив його в основі своєї команди. Два м'ячі, забиті у першій грі першості проти збірної США, підтвердили правильність рішення італійського наставника.
У фінальному матчі, чехословацькі футболісти відкрили рахунок за 20 хвилин до кінця поєдинку (Антонін Пуч) і мали можливість забити другий м'яч. Глядачі на трибунах римського стадіону притихли, вже не вірячи в те, що італійці зможуть відігратися. До кінця другого тайму залишалося всього 8 хвилин, коли Раймундо Орсі перехитрив на своєму фланзі двох чехословацьких захисників і під гострим кутом вийшов до воріт. М'яч, після його удару, Франтішек Планічка зумів лише зачепити кінчиками пальців. У додатковий час Анджело Ск'явіо забив другий гол, який виявився вирішальним.
За підсумками турніру увійшов до «символічної збірної»: Воротар: Рікардо Самора.
Захисники: Хасінто Кінкосес, Еральдо Мондзельйо.
Півзахисники: Луїс Монті, Аттіліо Ферраріс, Леонардо Сілауррен.
Нападники: Джузеппе Меацца, Раймундо Орсі, Енріке Гвайта, Маттіас Сінделар, Олдржих Неєдлий.
1935 року Італія розпочала війну в Ефіопії, а на Апеннінах почалася загальна мобілізація. Раймундо Орсі вирішив повернутися до Південної Америки. По одному сезону захищав кольори аргентинських клубів«Індепендьєнте», «Бока Хуніорс», «Платенсе», «Альмагро». Грав за уругвайський «Пеньяроль» і бразильський «Фламенго». 9 серпня 1936 року провів останній матч у складі збірної Аргентини, перемога над уругвайцями з мінімальним рахунком 1:0.
Завершивши кар'єру гравця, працював тренером у клубах Мексики, Аргентини і Чилі, у тому числі «Росаріо Сентраль» «Мендосі», «Атланті».
Досягнення Чемпіон світу (1): 1934 Срібний олімпійський призер: 1928 Чемпіон Центральної Європи (2): 1930, 1935 Чемпіон Південної Америки (1): 1927 Чемпіон Аргентини (2): 1922, 1926 Чемпіон Італії (5): 1931, 1932, 1933, 1934, 1935 Чемпіон Уругваю (1): 1938 Чемпіон штату Ріо-де-Жанейро (1): 1939
Статистика Статистика виступів у «Ювентусі» СезонКомандаЧемпіонатКубокМітропиЛігаІгриГолиКубокІгриГоли1929/30«Ювентус» Д-134 15 — — — 1930/31«Ювентус» Д-133 20 — — — 1931/32«Ювентус» Д-132 20 КМ 3 11932/33«Ювентус» Д-132 10 КМ 431933/34«Ювентус» Д-124 8 КМ4 5 1934/35«Ювентус» Д-121 4 КМ 6 2 Усього 176 77 1711
Статистика виступів за збірні
Фінал чемпіонату світу 1934 року:
Італія: Джанп'єро Комбі, Еральдо Мондзельйо, Луїджі Аллеманді, Аттіліо Ферраріс, Луїс Монті, Луїджі Бертоліні, Енріке Гвайта, Джузеппе Меацца, Анджело Ск'явіо, Джованні Феррарі, Раймундо Орсі.
Чехословаччина: Франтішек Планічка, Йозеф Чтиршокий, Ладислав Женишек, Рудольф Крчил, Штефан Чамбал, Йозеф Коштялек, Антонін Пуч, Олдржих Неєдлий, Їржі Соботка, Франтішек Свобода, Франтішек Юнек.
Статистика виступів у кубку Мітропи + №РозіграшСтадіяДата та місцепроведенняКоманда 1РахунокКоманда 2Голи таінші дії119311/412.07.1931, Турин Ювентус 2:1 Спарта (Прага)219311/422.07.1931, Прага Спарта (Прага) 1:0 Ювентус319311/4перегр.2.09.1931, Відень Спарта (Прага) 3:2 Ювентус419321/425.06.1932, Турин Ювентус4:0 Ференцварош519321/403.07.1932, Будапешт Ференцварош3:3 Ювентус619321/26.07.1932, Прага Славія (Прага)4:0 Ювентус719321/210.07.1932, Турин Ювентус2:0 Славія (Прага)819331/422.06.1933, Будапешт Уйпешт2:4 Ювентус919331/429.06.1933, Турин Ювентус6:2 Уйпешт 1019331/209.07.1933, Відень Аустрія (Відень)3:0 Ювентус1119331/216.07.1933, Турин Ювентус1:1 Аустрія (Відень)1219341/817.06.1934, Турин Ювентус4:2 Тепліцер1319341/824.06.1934, Тепліце Тепліцер0:1 Ювентус1419341/401.07.1934, Будапешт Уйпешт1:3 Ювентус1519341/408.07.1934, Турин Ювентус1:1 Уйпешт1619341/225.07.1934, Відень Адміра (Відень)3:1 Ювентус1719341/229.07.1934, Генуя Ювентус2:1 Адміра (Відень) Всього у кубку Мітропи 17 11
Примітки
Посилання Матчі Орсі за збірні Профіль sports-reference.com Стаття storiedicalcio.altervista.org Стаття blogspot.com