Яма́ло-Не́нецький автоно́мний о́круг (; ненец. Ямалы-Ненёцие автономной окрук) — суб'єкт Російської Федерації (у складі Тюменської області), входить до складу Уральського федерального округу.
Адміністративний центр округу — місто Салехард.
Утворений 10 грудня 1930.
У Ямало-Ненецькому автономному окрузі за даними на 2017 рік майже 24 % працівників заробляють більше 100 тисяч російських рублів в місяць. ЯНАО займає перше місце в рейтингу рівня зарплат в регіонах Росії.
Географія
Розташування Округ розташований на півночі в арктичній зоні Західносибірської рівнини, в центрі Крайньої Півночі Росії, північна частина округу за Полярним колом. Займає велику площу в 769 тис. км², що майже на третину перевищує територію Франції.
Межує з Ненецьким автономним округом, Республікою Комі, Ханти-Мансійським автономним округом, Красноярським краєм (Таймирським районом).
Найпівнічніша материкова точка автономного округу знаходиться на 73° північної широти, 800 км за Північним Полярним колом. Більше половини округу розташована за Полярним колом, невелика частина його території розташована на східному схилі Уральського хребта. На території округу міститься півострів Ямал. Омивається водами Карського моря. Включає острови: Білий, Оленячий, Шокальського та ін.
Клімат Клімат континентальний, визначається наявністю багаторічної мерзлоти, близькістю холодного Карського моря, великою кількістю заток, річок, боліт і озер. У цілому для округу характерна тривала зима сувора, довга (до 8 місяців), часто бувають заметілі. Пересічна температура січня —24… —25° С. Сильні вітри, невелика величина сніжного покриву. Літо коротке, прохолодне. Пересічна температура липня від +3,6°… +10° С (на півночі) та + 14°… +15° С (на півдні). Опадів 220—420 мм на рік. Майже повсюди поширена багаторічна мерзлота. Середньорічна температура повітря негативна, на Крайній Півночі вона досягає −10° С. Мінімальні температури взимку опускаються до −59° С. Влітку, в липні, можуть підвищуватися на всій території до +30° С.
Часті магнітні бурі, що супроводжуються полярним сяйвом.
Територія округу розташовується в основному в трьох кліматичних зонах: арктичній, субарктичній і зоні північної (тайгової) смуги Західносибірської низовини. Клімат арктичної частини характеризується тривалою, холодною і суворою взимку з сильними бурями, морозами і частими завірюхами (найнижча температура: −59° З), малою кількістю опадів, дуже коротким літом (50 днів), сильними туманами.
Субарктична зона займає південну частину Ямальського півострова. Тут клімат більш континентальний: опади у вигляді дощів, літо до 68 днів. Клімат північної (тайгової) смуги Західносибірської низовини різко континентальний, середня температура тут вище, літо тепле і вологе (до 100 днів).
Рельєф Рельєф території округу переважно рівнинний, вкритий тундрою чи лісотундрою з безліччю озер і боліт. На заході округу схили Полярного Уралу (висота до 1472 м), тягнеться на 200 км.
Гідрографія Водні ресурси регіону відрізняються багатством і різноманітністю. Вони включають: узбережжя Карського моря, численні затоки і губи, річки, озера, болота і підземні води. Берегова лінія дуже порізана, далеко в суходіл вдаються Обська, Байдарацька та Гиданська губи (затоки), між ними — півострови Ямал та Гиданський. Обська губа — затока Карського моря, є однією з найбільших морських заток російської Арктики, її площа — 44000 км².
На території округу розташовано близько 300 тис. озер і 48 тис. річок, найбільшими з яких є Об і її гирло, а також річки Надим, Таз і Пур. Річка Об, одна з найдовших в Росії, тече в межах округу двома могутніми рукавами. Наявність озер, більшість з яких льодовикового походження, — одна з характерних рис ландшафту Ямало-Ненецького АО. Підземні води характеризуються величезним артезіанським басейном площею 3 млн км², що включає запаси термальних вод.
Ґрунти Ґрунти в північній частині тундрові глейові й болотні, на півдні переважно глейово-підзолисті та підзолисто-болотні.
Корисні копалини Корисні копалини: залізна руда, природний газ, нафта, руди рідкісних металів, буре вугілля, будівельні матеріали.
Регіон займає одне з провідних місць в Росії за запасами вуглеводнів, особливо природного газу. На території округу розташовані такі родовища: Уренгойське газове родовище Південно-руське нафтогазове родовище Находкинське газове родовище Ямбурзьке нафтогазоконденсатне родовище Єти-Пуровське нафтове родовище
Історія
На території Ямало-Ненецького АО знайдено фрагменти орнаментованої кераміки кінця З — початку 2-го тисячоліття до н. е. Збереглися художні вироби 4—1 століть до н. е., виконані в традиціях «звіриного стилю» (різьблені рукоятки з кістки, прикрашені візерунком бронзові застібки тощо). Тепер у народно декоративно-ужитковому мистецтві поширені різьблення на дереві, на рогу, аплікація з хутра, виготовлення ювелірних прикрас.
З 1187 року земля ненців і хантів була захоплена новгородцями, а після розгрому Новгорода Москвою в 1478 р. ці землі переходять під владу Московського князівства. Експансія Москви на ненців і хантів відбувається і по сьогоднішній день, впливаючи на зникнення культури, мови і самоідентичності народів ненців і хантів.
Ямало-Ненецький автономний округ утворений (спочатку як національний) у складі Уральської області 10 грудня 1930 року. Пізніше входив в Обсько-Іртишську й Омську області, а з 14 серпня 1944 року округ включений до Тюменської області. З 1977 року має статус автономного, а з 1992 року, після підписання Федеративного договору, ЯНАО став повноправним суб'єктом РФ.
Населення
Загальні характеристики Населення — 523 105 осіб (2025) Густота населення — 0,68 осіб/км² (2025) Питома вага міського населення — 83,56 % (2022) Природний рух населення, на 1000 осіб: +6,8 (2020) Народжуваність, на 1000 осіб: 12,8 (2020) Смертність, на 1000 осіб: 6,0 (2020) Середнє число дітей на одну жінку — 1,998 (2025) Середня очікувана тривалість життя, років: 71,70 (чоловіки — 68,05; жінки — 75,37) (2021) Співвідношення жінок на 1000 чоловіків: 1018 (2017)
Етнічний склад населення Етнос195919791989200220102021Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Росіяни27 78944,693 75059,0292 80859,2298 35959,7312 01961,7253 30662,9Ненці13 97722,417 40411,020 9174,226 4355,329 7725,935 9178,9Татари3 9526,38 5565,426 4315,327 7345,628 5095,618 9124,7Українці1 9213,115 7219,985 02217,266 08013,248 9859,718 2344,5Ханти5 5198,96 4664,17 2471,58 7601,89 4891,99 9852,5Азербайджанці3080,23 4180,78 3531,79 2911,86 6961,7Башкири250,08710,66 8301,47 9321,68 2971,66 1111,5Кумики100,06720,12 6130,54 4660,94 8381,2Ногайці130,06480,11 7080,33 4790,73 7400,9Комі4 8667,85 6423,65 7461,26 1771,25 1411,03 4900,9Білоруси3880,62 1211,312 6092,68 9891,86 4801,32 3360,6Молдовани2110,35370,35 5701,15 4001,14 7120,92 2460,6Киргизи320,02220,05720,11 8150,42 1560,5Чеченці790,19680,22 2220,42 4340,52 1110,5Чуваші2330,48750,63 6570,73 7300,83 4710,72 0060,5Селькупи1 6111,01 5300,31 7970,41 9880,42 0010,5Інші3 4535,54 8443,020 5084,122 8144,525 0395,028 7217,1Не вказали етнос0—4—41—7 331—17 517—107 684— Етнічний склад населення по районам ЯНАО за даними Всеросійського перепису населення 2010 року: росіяниукраїнціненцітатарихантиазербайджанцібашкирибілорусикомім. Губкінський61,5 %12,2 %0,1 %7,1 %0,0 %1,0 %3,5 %2,5 %0,0 %м. Лабитнангі72,3 %9,9 %1,4 %2,9 %1,1 %1,1 %0,7 %1,7 %1,8 %м. Муравленко58,2 %12,1 %0,1 %9,7 %0,3 %4,4 %3,8 %2,1 %0,0 %м. Новий Уренгой65,7 %11,0 %0,1 %5,1 %0,1 %2,0 %1,7 %1,1 %0,1 %м. Ноябрськ66,2 %12,4 %0,0 %6,8 %0,0 %2,9 %2,3 %1,5 %0,0 %м. Салехард65,0 %6,2 %3,0 %9,0 %3,3 %0,6 %0,6 %0,8 %2,7 %м. Надим75,1 %9,1 %1,3 %5,1 %0,2 %0,8 %1,1 %1,1 %0,3 %м. Тарко-Сале63,6 %8,1 %5,0 %5,6 %0,5 %1,2 %1,2 %1,6 %0,7 %Красноселькупський район54,8 %6,0 %1,2 %3,6 %0,7 %1,0 %1,8 %1,3 %0,4 %Надимський район71,6 %9,2 %4,1 %5,0 %0,2 %1,5 %1,1 %1,0 %0,7 %Приуральський район41,7 %5,6 %20,6 %2,0 %16,3 %0,6 %0,6 %0,5 %6,1 %Пуровський район62,0 %8,8 %6,7 %4,3 %0,7 %1,3 %1,2 %1,4 %0,5 %Тазівський район30,5 %4,8 %54,2 %3,1 %0,2 %1,0 %0,4 %0,5 %0,1 %Шуришкарський район28,8 %1,6 %1,8 %1,3 %44,9 % -0,1 %0,4 %18,0 %Ямальський район22,5 %2,4 %64,4 %2,9 %2,2 %0,1 %0,2 %0,4 %0,4 %
Адміністративний поділ +Округи, міський округПлоща,км²Населення,осіб (2002)Населення,осіб (2010)Населення,осіб (2018)Населення,осіб (2021)Центр Красноселькупський район 106758,99 6384 6204 5916 5789 Красноселькуп Надимський район 99792,40 69413 66530 64288 66938 Надим Приуральський район 64971,29 15546 14995 15366 9860 Аксарка Пурівський район 108796,95 47667 51280 51792 36569 Тарко-Сале Тазівський район 133896,20 15600 16537 17235 17723 Тазовський Шуришкарський район 54740,91 9559 9814 9423 9084 Мужі Ямальський район 148726,53 14918 16310 16779 16067 Яр-Сале Губкінський міський округ 72,20 20407 23335 27930 33273 Губкінський Лабитнангський міський округ 161,11 27333 26936 26122 30532 Лабитнангі Муравленківський міський округ 91,76 35926 33391 32427 29233 Муравленко Новоуренгойський міський округ 112,20 94456 104107 114837 107251 Новий Уренгой Ноябрський міський округ 191,00 102949 110620 106930 100188 Ноябрськ Салехардський міський округ 1017,68 37035 42845 49502 47983 Салехард+
Найбільші населені пункти +№Населений пункт2002201020182021 1 Новий Уренгой 94456 104107 114837 107251 2 Ноябрськ 96440 110620 106930 100188 3 Салехард 36827 42544 49214 47910 4 Надим 48701 46611 44594 45973 5 Губкінський 20407 23335 27930 33273 6 Муравленко 35926 33391 32427 29233 7 Лабитнангі 27304 26936 26122 25501 8 Тарко-Сале 18517 20398 21442 19900 9 Пангоди 10868 10805 10954 11132+Населені пункти ЯНАО з чисельністю населення понад 10 тисяч осіб:
Влада
Економіка
Провідні галузі господарства: газодобувна (видобування газу на родовищах Медвежому, Уренгойському, Вингапуровському, Похромському та ін.), нафтодобувна (видобування нафти на родовищах Холмогорському, Суторминському та ін.), рибна (2 рибокомбінати і 5 рибозаводів у Салехарді, Тазівському та Новому Порту). лісова і деревообробна промисловість. підприємства будівельних матеріалів.
Ямало-Ненецький автономний округ — один з головних районів оленярства колишнього СРСР, а тепер Російської Федерації (у 1982 році поголів'я оленів налічувало 372 тис. голів), хутрового промислу та кліткового звірівництва (блакитний песець, сріблясто-чорна лисиця, кольорові норки).
Транспорт
Судноплавство на Обі, Обській і Тазівській губах, Надиму, Тазу, Пуру. Велике транспортне значення має Північний морський шлях, автомобільне та повітряне сполучення. Від 1984 року будується залізниця Сургут — Новий Уренгой. У Салехарді, Надимі, Новому Уренгої, Ноябрську споруджено аеропорти. Діють 9 трансконтинентальних газопроводів з Медвежого та Уренгойського родовищ; газопровід Уренгой — Помари — Ужгород.
Культура
У 1914 році на території теперішнього Ямало-Ненецького АО налічувалося лише 3 початкові школи, а вже у 1981—1982 навчальному році в окрузі діяло 75 загальноосвітніх шкіл, в яких вчилось 38 тис. учнів, 4 професійно-технічних училища з понад 1 тис. учнів, 5 середніх спеціалізованих навчальних заклади (1,3 тис. учнів). За часів СРСР було створено 87 масових бібліотек з фондом понад 1 млн одиниць зберігання, 73 клубні заклади, 165 кіноустановок, споруджено окружний краєзнавчий музей в Салехарді, 5 палаців піонерів і школярів, станція юних техніків, станція юних туристів, клуб юних моряків, 7 спортивних шкіл та 9 філіалів.
Виходили окружні газети «Красный Север» (російською і ненецькою мовами). Було створено окружний комітет по телебаченню і радіомовленню для передач ненецькою, хантийською та російською мовами. За допомогою системи «Орбіта-3» був налагоджений прийом першої програми Центрального телебачення. Встановлено 8 телеустановок космічного зв'язку типу «Москва» для прийому 2 московської програми. В найвіддаленіших населених пунктах встановлено 20 малих телестанцій типу «Екран-4М». В райцентрах створено редакції районного мовлення.
Джерела
Література
Посилання
Адміністрація Ямало-Ненецького автономного округу