Фінансово-правові відносини — це суспільні відносини, що виникають при залученні, розподілі, використанні фондів грошових коштів і врегульовані нормами фінансового права.

Фінансові правовідносини в механізмі правового впливу на державні фінанси виконують три основні функції: вказують на коло осіб, на яких у конкретний час розповсюджується дія фінансово-правової норми; закріплюють конкретну поведінку юридичних осіб і громадян у галузі мобілізації, розподілу і використання фондів коштів, якої вони повинні додержуватися; є умовою для можливості приведення в дію юридичних засобів забезпечення суб'єктивних прав і правових обов'язків учасників фінансових правовідносин.

Суб'єкти фінансово-правових відносин — це особи, які беруть участь у конкретних правовідносинах і є носіями фінансових обов'язків і прав.

Суб'єкти фінансових правовідносин поділяються: суспільно-територіальні утворення; колективні суб'єкти; індивідуальні суб'єкти.

Об'єкт фінансово-правових відносин — це фонди коштів, які формуються, розподіляються і використовуються внаслідок реалізації суб'єктивних прав фінансово-кредитних органів і юридичних обов'язків другої сторони фінансових правовідносин.

Володіючи загальними з іншими правовідносинами рисами, фінансові правовідносини мають певну, властиву лише їм специфіку. Основними особливостями фінансово-правових відносин є: Фінансові правовідносини виникають у процесі фінансової діяльності держави. Однією із сторін у фінансових правовідносинах завжди виступає держава або її уповноважений орган. У фінансових правовідносинах не буває рівності сторін. Фінансові правовідносини виражають організуючу роль держави в розподілі й перерозподілі національного доходу країни; Фінансові відносини носять державно-владний майновий (грошовий) характер, тому ці суспільні відносини можна визначити як владно-майнові. Права та обов'язки сторін фінансових правовідносин визначаються безпосередньо законом або нормативно-правовим актом. Тому виникнення, зміна і припинення фінансових правовідносин завжди пов'язані із законом або іншим нормативно-правовим актом. Сукупність указаних рис визначають специфіку фінансових правовідносин. Жодна з них окремо не може охарактеризувати фінансово-правові відносини повною мірою.

Див. також Фінансове право

Посилання Словник фінансово-правових термінів Фінансове право. Навч. посіб. Роль В. Ф., Сергієнко В. В., Попова С. М. — К.: Центр учбової літератури, 2011. — 392 с.