Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського (ВДПУ) — педагогічний університет у Вінниці, заснований 1912 року. Здійснює підготовку висококваліфікованих фахівців за широким спектром спеціальностей за денною та заочною формами навчання..

При університеті діє аспірантура і докторантура, створено спеціалізовані ради із захисту кандидатських дисертацій.

На базі університету щороку проводяться міжнародні, всеукраїнські, обласні науково-практичні конференції, форуми та семінари. Підтримуються наукові зв'язки із закладами вищої освіти України та провідними науковими центрами країн світу. В університеті діє майже 140 добровільних студентських об'єднань, гуртків, секцій, клубів. Сім художні колективи носять звання «народний».

З 2015 до 2025 року заклад вищої освіти очолювала ректор — Наталія Іванівна Лазаренко.

Історія Вінницький учительський інститут розпочав свою діяльність 1 липня 1912 року у відведеній містом будівлі. Це був невеликий двоповерховий корпус, побудований за проєктом архітектора Г. Артинова на Замості (нині проспект Коцюбинського). Керівництво роботою з облаштування інституту було покладено на директора чоловічої гімназії П. О. Адріанова.

Заснування Офіційне відкриття відбулося 14 вересня 1912 року. Інститут було засновано на загальних засадах без поділу на відділення чи факультети. Студент, який закінчував цей навчальний заклад, міг викладати будь-який предмет. Спочатку навчалося 20 студентів, у наступні роки контингент зростав, але не сягав понад 100 осіб.

У вересні 1912 року директором інституту було призначено статського радника, кандидата богослов'я М. Д. Запольського, який обіймав цю посаду до 1922 року.

Перший директор інституту — М. Д. Запольський— народився 1871 року в Уфимській губернії в родині службовця. Закінчив Московську духовну академію. З 1902 року протягом десяти років працював у Казанському вчительському інституті, а в керованому ним Вінницькому інституті викладав педагогіку та психологію. Це була дуже освічена людина, енергійний організатор навчального процесу.

Лютнева революція Після Лютневої революції 1917 року, утворення у березні Української Центральної Ради секретаріат з освіти українського уряду розробив програму реформи, в якій центральне місце займала українізація навчальних закладів. У Вінницькому вчительському інституті було введено курси української мови, літератури, історії. На перешкоді українізації стало жорстке і довготривале протистояння між більшовиками і учасниками національно-визвольного руху в Україні. Національних кадрів не вистачало, освітяни гинули від куль, голоду, пошестей. Саме у цей час, 1917—1918 навчального року в інституті викладав українську літературу відомий поет П. С. Карманський, співи— видатний композитор К. Г. Стеценко.

У 1920 році учительський інститут було реорганізовано в інститут народної освіти (ІНО), в якому функціонувало два відділення — дошкільне та шкільне. При ІНО існували також педагогічні курси. На 1 січня 1921 року загальна чисельність студентів становила 212 осіб, педколективу — 20 осіб.

З 1922 по 1924 роки інститут очолював викладач педагогіки Ф. А. Кондрацький. У листопаді 1922 року Вінницькому інституту народної освіти було присвоєно ім'я В. І. Леніна. На початку 1924 року інститут перевели до Кам'янець-Подільського і об'єднали з місцевим ІНО. Натомість, у 1925 році у Вінниці був створений Український педагогічний технікум імені Івана Франка. Директором призначено подільського історика, працівника колишнього ВІНО М. С. Шлепакова. У 1926 році Український педагогічний технікум імені Івана Франка отримав статус вищого навчального закладу гуманітарного профілю.

На основі педтехнікуму у серпні 1930 року у Вінниці Постановою Ради Народних Комісарів УСРР знову було створено вищий навчальний заклад — інститут соціального виховання, де функціонувало 4 відділення — історико-економічне, агробіологічне, мовно-літературне, техніко-економічне. Директором (з 1930 по 1933 роки) було призначено А. Я. Гібера. Навчання проводилось у триповерховому корпусі колишньої гімназії у «Мурах» на вул. Володарського.

У 1933 році колегія Наркомату освіти УСРР перетворила інститути соціального виховання у педагогічні інститути з 4-х річним терміном навчання. Запроваджувалася факультетна структура закладу (фізико-математичний, мовно-літературний, історичний факультети). З 1933 по 1935 роки директором інституту був І. Д. Малий.

1 вересня 1935 року Вінницький педінституту було перетворено на дворічний державний учительський інститут. 4 квітня 1937 року інституту присвоєно ім'я Миколи Островського.

Довоєнні роки У довоєнні роки в інституті працювали відомі педагоги і науковці: мовознавець Є. К. Тимченко, природознавець М. І. Безбородько, автор кількох цінних досліджень з геології та архітектури Вінниччини, згодом доктор технічних наук, Заслужений діяч науки України О. К. Бируля, математик, член-кореспондент АН України О. М. Астряб, фізики — член ВУАН В. К. Бернацький і доктор наук, співробітник Інституту фізики АН України І. Д. Конозенко, письменник, лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка Г. П. Кочур.

За довоєнне десятиріччя інститут закінчило чимало талановитих випускників: майбутні письменники М. Стельмах, К. Гриб, Ю. Назаренко, О. Левада, Т. Одудько, педагог, доктор психологічних наук І. Синиця, академік О. Мазуркевич та інші.

Під час війни 22 червня 1941 року в другій половині дня студентів та викладачів покликали на мітинг, на якому йшлося про особисту участь кожного у захисті країни. Багато з них, не чекаючи виклику, самі пішли до військкомату, записувалися у винищувальні батальйони, замінювали на підприємствах тих, хто пішов на фронт. 28 червня 15 студентських бригад виїхало допомагати колгоспам і радгоспам збирати врожай.

З перших днів війни на фронт пішло близько 20 викладачів і сотні студентів. 18 липня 1941 року інститут припинив діяльність.

Окупація З вересня 1941 року педінститут знову розпочав свою роботу. Ініціювали це професор літератури Бєлінський Д. М. та голова обласного відділу освіти професор Серафімович В. О. 1 жовтня 1941 року дирекція інституту оголосила про початок роботи заочного відділення у складі трьох факультетів. На середину січня 1942 року в інституті навчалось 525 студентів. Функціонували також курси з підготовки викладачів німецької мови для середньої школи, на яких навчалось 300 осіб. З лютого 1943 року, педінститут припинив свою діяльність.

Повоєнні роки

Значна кількість студентів і викладачів брала участь в бойових діях. Звання Героя Радянського Союзу були удостоєні посмертно викладач М. Ф. Шварцман, студенти П. А. Матиєнко та П. К. Волинець.

Весною 1944 року одразу після визволення Вінниці інститут відновив свою діяльність в приміщенні СШ № 4, на вул. Гоголя. Відкрито три факультети: історичний, мовно-літературний, фізико-математичний. Функціонував при педінституті також учительський інститут з дворічним терміном навчання. Директором інституту призначили П. Т. Пацея, але вже у 1946 році директором став О. М. Ткаченко (з 1961 року він працював вже на посаді ректора інституту).

У 1953 році інститут перейшов у нове просторе приміщення на вул. Червонопрапорній, 32 (тепер вул. К. Острозького: будинок колишнього управління Південно-Західної залізниці).

Відкриття факультетів

У 1933 році створено три факультети: фізико-математичний, мовно-літературний та історичний.

У 1956 році започаткували свою діяльність два факультети: фізичного виховання та підготовки вчителів початкових класів. У цьому ж році історико-філологічний факультет (діяв упродовж 1953—1956 років) було реорганізовано у філологічний.

Факультет англійської мови — засновано у 1962 році. Музично-педагогічний факультет — засновано у 1968 році. Природничо-географічний факультет — засновано у 1976 році. Історичний факультет — у 1973 році відновлено підготовку вчителів історії. Факультет права, публічного управління та адміністрування — створено 1 вересня 2021 року. Факультет мистецтв і художньо-освітніх технологій — створено у 2021 році.

Упродовж 1969–1976 років педінститут очолював І. П. Грущенко, у 1976–2003 роках ректором вишу був Н. М. Шунда.

Структура університету У Педуніверситеті функціонує 9 факультетів та інститут. Природничо-географічний факультет Кафедра географії Кафедра хімії та методики навчання хімії Кафедра біології

На факультеті функціонує 16 лабораторій, в тому числі біохімії, генетики, фізіології рослин, анатомії людини, гістології, неорганічної хімії, метеорології і кліматології, зоології, ботаніки, фізколоїдної і органічної хімії; 22 навчальних кабінети, комп'ютерний клас, дві студентські наукові лабораторії, кабінети методики викладання географії, біології, хімії. Обладнано біологічний стаціонар для спостережень та дослідів, метеомайданчик, створено геологічний і зоологічний музеї, оранжерею, живий куточок. Придбано необхідне обладнання для проведення всіх видів навчально-польової практики.

Факультет права, публічного управління та адміністрування Кафедра публічно-правових дисциплін Кафедра фундаментальних та приватно-правових дисциплін Кафедра публічного управління та адміністрування

Кафедра забезпечує видання збірника наукових праць «Публічне управління і право: історія, теорія, практика» (свідоцтво про реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ №24837-14777Р), що спрямований на дослідження найбільш актуальних і перспективних напрямків галузей знань «Публічне управління та адміністрування» та «Право»; є майданчиком наукової комунікації між дослідниками-теоретиками і практиками; створює можливості для науковців, викладачів, аспірантів, магістрантів і студентів для оприлюднення результатів досліджень та їх вільного поширення.

Факультет права, публічного управління та адміністрування Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського створено 1 вересня 2021 року.

Факультет є базовим навчально-науковим структурним підрозділом Педуніверситету з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері права і публічного управління та адміністрування. Факультет створено з метою проведення цілеспрямованої освітньої, навчальної, наукової, виховної, профорієнтаційної, методичної, експертної, організаційної, інноваційної та інформаційної діяльності у сфері підготовки висококваліфікованих фахівців.

На факультеті здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями 081 Право, 281 Публічне управління та адміністрування та 073 Менеджментт (Адміністративний менеджмент. Менеджмент в юридичній діяльності). Діє аспірантура.

Факультет дошкільної і початкової освіти імені Валентини Волошиної Кафедра початкової освіти Кафедра дошкільної освіти Кафедра мистецьких дисциплін дошкільної та початкової освіти

Факультет дошкільної і початкової освіти імені Валентини Волошиної започаткував свою історію зі створення у 1956 р. факультету підготовки вчителів початкових класів. У 2007 р. факультет було реорганізовано в інститут педагогіки і психології. У 2011 р. на базі інституту педагогіки і психології та факультету музичного мистецтва було створено інститут педагогіки, психології і мистецтв. У 2016 році рішенням Вченої Ради університету Інститут педагогіки, психології та мистецтв було розформовано на два структурних підрозділи — факультет дошкільної, початкової освіти та мистецтв та науково-навчальний інститут педагогіки, психології та підготовки фахівців вищої кваліфікації, у 2021 році факультет отримав назву факультет дошкільної і початкової освіти імені Валентини Волошиної.

Факультет філології і журналістики імені Михайла Стельмаха Кафедра української мови Кафедра української літератури Кафедра журналістики, реклами та зв'язків з громадськістю

Факультет філології і журналістики імені Михайла Стельмаха — один із найчисельніших, а серед його випускників чимало заслужених учителів, відмінників народної освіти, а також викладачів вищих навчальних закладів, дослідників, письменників та журналістів.

Факультет фізичного виховання і спорту