Потсда́м (, ) — місто у східній Німеччині з населенням близько 150 000 осіб, столиця федеральної землі Бранденбург. Він розташований на річці Гафель, за 26 км від Берліна, до якого можна добратися на S-Bahn (приміський поїзд). Потсдам розташований на берегах декількох з'єднаних між собою озер. Потсдамський університет знаходиться в цьому місті. Протягом 1949-1990 років був частиною НДР.
Історія Потсдам був заснований приблизно в X ст. на місці села Славік балтійськими слов'янами та отримав слов'янську назву «Подступім», або «Позтупімі». Перші згадки відносяться до 993 р., коли імператор Оттон III дарував цю землю Кведлінбурзькому абатству. До 1317 року Потсдам згадувався як маленьке (тепер уже німецьке) місто, поки у 1345 році не отримав статус міста. Однак ще в 1573 році він залишався маленьким торговим містом (2000 жителів); Тридцятилітня війна (1618—1648) знищила приблизно половину міста.
Доля Потсдама драматично змінилася, коли він був обраний мисливською резиденцією Фрідріха-Вільгельма I, принца Бранденбурга, в 1660 році. Також там розміщувалися прусські казарми. Місто згодом стало резиденцією прусської королівської сім'ї. Величні будівлі були головним чином побудовані під час правління Фрідріха Великого.
У той час як Берлін був столицею Пруссії, а пізніше і Німецької імперії, суд залишався в сусідньому Потсдамі, також багато урядових чиновників влаштувалися в Потсдамі. Місто втратило статус другої столиці в 1918 р., коли Перша світова війна була закінчена і імператор Вільгельм II був повалений.
Символічний початок епохи Третього Рейху поклало офіційне рукостискання, яким обмінялися президент Пауль фон Гінденбург і новий канцлер Адольф Гітлер 21 березня 1933 року в Потсдамській гарнізонній церкві, що символізувало коаліцію військових (рейхсвер) і нацизму. 14 квітня 1945 центр Потсдаму був знищений англійськими бомбами. Палац Цецилієнгоф був місцем проведення Потсдамської конференції з 17 липня по 2 серпня 1945 року.
Основні дати
10 000 років до н. е. — перші люди оселилися в лісах Потсдамського Гафельланду. 650 років до н. е. — на півострові Закров німецькі поселенці побудували величезний вал із землі і колод — так звані «римські укріплення». VIII ст. н. е. — на місці села Славік балтійськими слов'янами засноване місто Подступім. 3 липня 993 року Потсдам перший раз згадується письмово. Трирічний імператор «Священної Римської імперії німецького народу» Оттон III подарував документально місце«Poztupimi»(Поцтупімі — під дубами або сходами) своїй тітці абатисі Матильді Кведлінбургській. 1416 рік — місто Потсдам стає вотчиною франконського роду Гогенцоллерів в особі Фрідріха IV. 1536 рік — під час великої пожежі місто згоріло майже вщент. 1618—1648 рр. — під час Тридцятилітньої війни Потсдам був сильно зруйнований. Від голоду й епідемій загинула більша частина населення міста. 1640 рік — Великий курфюрст Фрідріх Вільгельм призначив Потсдам своєю резиденцією поряд із Берліном. 8 листопада 1685 року — Великий курфюрст Фрідріх Вільгельм видав Потсдамський едикт, у якому запросив у Потсдам французьких гугенотів після скасування Нантського едикту у Франції. На цей заклик Великого курфюрста відгукнулося близько 20 тисяч гугенотів, більшу частину яких складали ремісники. Протестанти з Франції були чудовими зброярами, оптики, механіками з точних робіт, аптекарями, лікарями, кондитерами і творцями органів. 1713 рік — зі вступом на посаду «короля-солдата» Фрідріха Вільгельма I настали важкі часи для міста. Потсдам став гарнізонним містом. Король весь підпорядкував для створення сильної армії. Побудоване нове місто і в тому числі голландський квартал. 1720 рік — у Потсдамі закінчено будівництво міського каналу. 1722 рік — Потсдам був обнесений оборонною стіною. 1744 рік — сином «Короля-солдата», Фрідріхом II Великим був закладений фундамент палацу Сансусі. Всесвітньо відомим Потсдам повинен був зробити і Міський палац. Фрідріх Великий перетворив Потсдам на репрезентативне місто-резиденцію та поруч був збудований млин Сан-Сусі. Творіння того часу визначають і сьогодні вигляд та характер міста. Найзнаменитішими архітекторами того часу були Георг Венцеслаус фон Кнобельсдорф, Карл фон Ґонтард і Георг Християн Унгер. 1839 рік — Потсдам з'єднала с Берліном перша прусська залізниця. 5 грудня 1848 року — Фрідріх-Вільгельм IV надав Пруссії конституцію, що набрала чинності в січні 1850 року. 21 березня 1933 року — у так званий «день Потсдаму» фашисти організували широко розрекламований шовіністичний спектакль. У своїй промові Гітлер привітав заручення колишньої «величі» (Пруссії) з «молодою силою» фашизммом. 14 квітня 1945 року — бомбардування Потсдама американцями почалося о 22:42 і закінчилося о 23:16. За цей час із 500 літаків було скинуто 1750 тонн бомб. Бомбометання проходило широкою смугою. Загинуло понад 4000 осіб, у тому числі 1800 осіб, які працювали на примусових роботах, і лише 80 військових. Гарнізонна церква, Міський палац і ще близько 850 будинків перетворилися на руїни, у той час як парки з їх замками залишилися майже неушкодженими. 2 травня 1945 року — радянські війська закінчили операцію із захоплення міста. Під час операції загинули приблизно 1200 мирних жителів, близько 1000 солдатів вермахту і близько 500 воїнів радянської армії. Крім того, була зруйнована велика частина центру міста. 17 липня — 2 серпня 1945 року у палаці Цецилієнгоф відбулася зустріч лідерів держав-переможниць. На Потсдамській конференції обговорювалося політичне й економічне майбутнє Німеччини. 1952 рік — Потсдам втратив функції столиці і став окружним містом. Земля Бранденбург була розділена на три округи — Котбус, Франкфурт-на-Одері та Потсдам. 13 серпня 1961 року — почалося будівництво стіни, яка розділила Східний і Західний Берлін. Через безпосередню близькість Потсдама і Берліна всі ці прояви холодної війни були особливо відчутні в місті. 1990 рік — були встановлені межі нових земель, і Потсдам знову став столицею землі Бранденбург. 1991 рік — на колишньому плаці гарнізону з дзвіниці знову лунає дзвін. У Потсдамі було перепоховано останки Фрідріха Великого і Фрідріха Вільгельма I. ЮНЕСКО оголошує замки й сади Потсдама об'єктами Всесвітньої культурної спадщини. 1 квітня 1992 року — відновився рух електричок (S-Bahn) між Берліном і Потсдамом. 1993 рік — рік святкування 1000-річчя Потсдама. 2001 рік — у Потсдамі проходить Всенімецьке шоу садів і квітникарства. 2005 рік — Потсдам висувався як кандидат на звання культурної столиці Європи. Відкрився Міський палац у стилі бароко, у якому знаходиться торговий центр.
Новітня історія Уряд НДР намагався стерти символи прусського мілітаризму. Багато історичних будівель, більшість із яких були сильно пошкоджені під час війни, було знесено. Після зведення Берлінської стіни Потсдам, розташований на південний захід від Берліна, опинився на кордоні з Західним Берліном. Це не тільки відрізало його від Західного Берліна, а й удвічі збільшило час у дорозі до Східного Берліна. Міст Глінік через Гафель з'єднав місто з Західним Берліном і опинився в центрі подій, пов'язаних з обміном шпигунами між Заходом і Сходом за часів холодної війни.
Після возз'єднання Німеччини Потсдам став столицею нещодавно знову створеної федеральної землі Бранденбург.
Географія
Клімат Клімат Потсдама класифікується як помірний морський (Cfb за класифікацією Кеппена).
Політика Пост бургомістра і власний муніципалітет з'явилися в Потсдамі в XV ст. З 1809 року стали проводитися вибори в муніципалітет з обербургомістром на чолі. За часів нацистської Німеччини бургомістр обирався НСДАП, а муніципалітет розпущений. Після Другої світової війни міська влада в Потсдамі, як і по всій НДР, була на словах відтворена, але на ділі виборів не було до возз'єднання. Сьогодні муніципалітет — центральний адміністративний орган міста. Останні вибори до місцевих органів влади проводилися 26 жовтня 2003 р., наступні відбудуться у 2008 р. З 1950 р. по 1999 р. голова муніципалітету називався «міським президентом», у наш час — голова муніципалітету. Бургомістр обирається в ході прямих виборів. На останніх виборах бургомістра, що відбулися 22 вересня 2002 р. жоден із кандидатів не отримав абсолютної більшості голосів, і останній тур виборів проводився між Яном Якобсом (СДПН) і Хансом-Юргеном Шарфенбергом (ПДС). Перемога дісталася Яну Якобсу з мінімальною перевагою голосів (50,1 %).
Міста-побратими Ополе (Сілезія) (Польща), з 1973 Мінськ (Білорусь) Калінінград (Росія), з 1993 Бобіньї (Франція), з 1974 Ювяскюля (Фінляндія), з 1985 Бонн (Північний Рейн-Вестфалія), з 1988 Перуджа (Італія), з 1990 Су-Фоллс, Південна Дакота (США), з 1990 Люцерн (Швейцарія), з 2002
Наука і освіта
Потсдам — університетське місто. У 1991 р. був заснований університет землі Бранденбург. Його попередником була «Вища школа землі Бранденбург імені Карла Лібнехта», педагогічний інститут заснований в 1948 р., був одним із найважливіших в НДР.
Крім того, є коледж кіно і телебачення, заснований в 1954 в Бабельсберзі, головний центр німецького кіновиробництва з моменту заснування. Є також кілька дослідницьких центрів, у тому числі Суспільство Фраунхофера для прикладного дослідження полімерів та Інститут гравітаційної фізики Товариства імені Макса Планка (Інститут Альберта Ейнштейна).
Визначні пам'ятки Потсдама
Світова спадщина
У 1990 році весь культурний ландшафт Потсдаму на підставі спільної заявки двох федеральних земель був внесений до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО. З цього моменту парки Сан-Сусі, Новий сад, Бабельсберг, Глінік і Пфауенінзель разом зі своїми палацами отримали статус об'єктів Світової спадщини. 1992 року до них приєднався палац і парк Закров із церквою Спасителя в Закрові. 1999 року Світова спадщина в Потсдамі поповнилася ще 14 пам'ятниками, серед яких палац і парк Ліндштедт, російська колонія Олександрівка, Бельведер на Пфінгстберзі, Імператорський вокзал і обсерваторія в Бабельсберзькому парку. Світова спадщина в Потсдамі займає близько 500 га паркової площі, охоплює 150 споруд, побудованих у період з 1730 по 1916 рік. Берлінсько-потсдамський культурний ландшафт є найбільшим об'єктом Світової спадщини в Німеччині.
Палаци і сади
Сьогодні Потсдам насамперед знаний як місто палаців і садів. У берлінсько-потсдамському культурному ландшафті розташовується близько 20 палаців. Найвідомішою пам'яткою Потсдама і одночасно символом міста є палац Сан-Сусі з прилеглим до нього парком. Невеликий за розмірами літній палац у стилі рококо був побудований у 1745—1747 роках за ескізами прусського короля Фрідріха Великого. Розташування літнього палацу на південному заході міста-резиденції Потсдама наводить на паралель із Версалем у Парижі.
Новий палац — найбільший палац міста Потсдаму. Він розташовується в західній частині парку Сан-Сусі. Його будівництво почалося після закінчення Семирічної війни у 1763 році і завершилося в 1769 році. Новий палац вважається останнім значущим палацовою спорудою у стилі прусського бароко. Фрідріх припускав використовувати його суто в представницьких цілях, у розпорядженні короля для цього у палаці було понад 200 приміщень, чотири парадних залу і театр у стилі рококо. Понад 400 статуй античних богів прикрашають фасад і балюстраду на даху палацу. За свої розміри і багатий декор Фрідріх Великий називав палац фанфаронадою.
Оранжерейний палац на пагорбах між Клаусбергом і палацом Сан-Сусі був побудований за Фрідріха-Вільгельма IV в 1851—1864 роках. Зведення палацу було частиною масштабного проєкту Тріумфальної вулиці, яка повинна була починатися від тріумфальних воріт і закінчуватися у Бельведера на Клаусберзі. Цей проєкт так і не був здійснений внаслідок політичних заворушень Березневої революції і браку фінансування. Оранжерейний палац був побудований у стилі італійського ренесансу за подобою вілли Медічі в Римі і Уффіці під Флоренцією.