Канерште́йн Олександр Михайлович (13 липня 1933 — 24 грудня 2006, Київ) — радянський і український композитор, педагог, піаніст. Заслужений діяч мистецтв України (1993). Лауреат Премії ім. Б. Лятошинського (1996). Лауреат Премії ім. М. Вериківського (2003).

Біографія Син диригента Михайла Канерштейна. Закінчив Київську консерваторію по класу композиції Б. Лятошинського (1955), по класу фортепіано К. Михайлова (1956).

Після виконання диригентом Н. Г. Рахліним у 1955 році Першої симфонії О. Канерштейна журнал «Радянська музика» відмітив, що автор «зробив серйозну заявку на створення великої форми, насиченої справжнім симфонізмом».

З 1957 року — викладач Київського музичного училища.

О. Канерштейн написав оперу «Скуті одним ланцюгом»/(); балет «Євпраксія»; дитячий балет на історико-революційну тему «Мальчиш-Кибальчиш»; музично-хореографічні картини: «Перевал», «Дон Кіхот і Дульцінея»; чотири симфонії; концерти — для фортепіано, скрипки, балалайки, гобоя та фагота з оркестром; кантати: «З тобою ми, сестро-Росіє» на вірші О. Новицького, «XX століття» на вірші В. Коротича. Всі твори своєрідні у використанні засобів виразності, підпорядкованих розкриттю змісту.

З 1957 — викладач Київського музичного училища.

Член НСКУ (1961).

Твори

опера — «Не схиливши голови» (лібр. І. Комарової і Г. Конькової за кіносценарієм Д. Сміта, 1967), камерні опери — «Готель кохання» (лібр. О.Стельмашенка за новелою А.Моруа «Готель Тапатос», 1994), «Зустріч з минулим» (лібр. О.Стельмашенка за віршами поетів-антифашистів, 1985); балети — «Мальчиш-Кибальчиш» (лібр. І. Каниїіна, 1974-77), «Євпраксія» (лібр. О. Стельмашенка за однойменним романом П. Загребельного, 1982), «Тривожна юність» (1984) музично-хореографічні картини — «Перевал», «Дон Кіхот і Дульсінея» вокально-симфонічні кантати: «XX століття» (сл. В.Коротича, 1986) та ін. для мішаного хору, фп. тріо та цимбал — «Київський диптих — спогади» (сл. М.Зерова, 2001): для симфонічного оркестру — 7 симфоній (1955, 1959-60, 1976, 1977-78, 1982, Американська — 1994, «Quo vadis aveum?» (з хором, сл. В.Коротича. 1997), «Фестивальна увертюра» (1960). симф. фреска «Київська Русь» (1982), сюїти з балетів «Євпраксія» (1983), «Невловимі в місті» («Тривожна молодість») (1999), для камерного оркестру — «Образи» (1973—1976), «Епітафія: 29 вересня 1941 р.» (1991); концерти — для фортепіано (1966—1967), скрипки (1971), віолончелі (1989), для гобоя і фагота (1985), для фп., квінтету духових і ударних (1987, 2-а ред. 2001); камерно-інструментальні ансамблі — Фп. квінтет (1990), струнні квартети (1954, 2002). Фп. тріо (1975); для фортепіано — Соната (1953), Три фуги (1956) та ін.: для віолончелі і фортепіано — Сонати (2000); для брас-квінтету «In memorian» (1998), п'єси — для скрипки, віолончелі, труби, балалайки: романси, пісні, музика до мультфільмів.

Музика до мультфільмів «Казка про доброго носорога» (1970) «Чарівні окуляри» (1970) «Вася і динозавр» (1971) «День восьмий, або перший урок мислення» (1971) «Кульбаба — товсті щоки» (1971) «Добре ім'я» (1971) «Казка про білу крижинку» (1974) «А нам допоможе робот...» (1975) та ін.

Примітки

Література Деревенко Г. Тро перед слухачем // Культура і життя. — 1978. — 15 березня. Левченко В. У камерному жанрі // Музика. — 1978. — № 5. Грузинська І. Спеціально для Гілеї // Культура і життя. — 1985. — 4 серпня. Загайкевич М. Київські прем'єри // Культура і життя. — 1991. — 2 лютого. Сікорська І. Секрет композиторського щастя // Культура і життя. — 1995. — 6 грудня.

Посилання

http://www.animator.ru/db/?p=show_person&pid=1353