Мікофенолова кислота (, ) — природний лікарський препарат, який є продуктом життєдіяльності грибків Penicillium stoloniferum та Penicillium echinulatum http://www.vidal.ru/drugs/molecule/713 (уперше отриманий із Penicillium brevicompactum ), та застосовується пероральноhttp://compendium.com.ua/akt/65/979/acidum-mycophenolicum http://www.vidal.ru/drugs/molecule/1361 та внутрішньовенно. Мікофенолова кислота застососовується як у вигляді натрієвої солі, так і у вигляді етеру мофетилу мікофенолату.ПРЕПАРАТЫ МИКОФЕНОЛОВОЙ КИСЛОТЫ В ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ АПЛАСТИЧЕСКОЙ АНЕМИЕЙ Лечение стероид-резистентного нефротического синдрома у детей

Історія Мікофенолова кислота уперше виділена в 1893 році італійським ученим Бартоломео Госіо із продуктів життєдіяльності грибка Penicillium glaucum (пізніше отримав нову назву Penicillium brevicompactum). У дослідженнях у нової хімічної сполуки виявлено антибактеріальні властивості. Ця хімічна сполука стала першим антибіотиком, виділеним у чистій кристалічній формі. Проте про дане дослідження на деякий час забули , і дана сполука була повторно відкрита в 1912 році американськими науковцями Олсбергом і Блеком у 1912 році, які й присвоїли їй назву мікофенолова кислота. У їх дослідженнях мікофенолова кислота продемонструвала виражений антибактеріальний, протигрибковий, противірусний, протипухлинний та антипсоріатичний ефект. Проте у зв'язку із численними побічними ефектами мікофенолова кислота не отримала розповсюдження як антибактеріальний препарат. Із розвитком трансплантології сполукою знову зацікавились у зв'язку із її імуносупресивними властивостями. Сполуки мікофенолової кислоти досліджувались південноафриканським ученим Ентоні Аллісоном разом із його дружиною Елсі Югуї , якими підтверджено імуносупресивні властивості мікофенолової кислоти та її сполук. Ефективність мікофенолової кислоти у профілактиці реакції відторгнення трансплантату показано в дослідженнях на лабораторних пацюках. Мікофенолова кислота упе почала випускатись двома швейцарськими компаніями — у вигляді мікофенолату натрію компанією «Novartis» під торговою маркою «Міфортік», та у вигляді мофетилу мікофенолату компанією «Roche» під торговою маркою «Селлсепт».

Фармакологічні властивості Мікофенолова кислота — природний лікарський засіб, який отримується з продуктів життєдіяльності Penicillium stoloniferum або Penicillium echinulatum. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ферменту інозинмонофосфатдегідрогенази. Це призводить до зупинки синтезу пуринових нуклеотидів, наслідком чого є пригнічення проліферації переважно T та B-лімфоцитів, оскільки вони є найбільш залежними клітинами від синтезу новоутворених пуринових нуклеотидів. Мікофенолова кислота також пригнічує перехід фукози та манози до глікопротеїнів, які є основою селектинів, які відповідають за прикріплення лімфоцитів до ендотелію та їх транміграції в екстравазальний простір. У результаті цього пригнічення гальмується вихід лімфоцитів до вогнища запалення, а також гальмування реакції відторгнення трансплантату. Мікофенолова кислота застосовується переважно як імунодепресант у складі комбінованої імуносупресивної терапії при трансплантації органів для запобігання або лікування реакції відторгнення трансплантату, в тому числі ефективна для лікування та запобігання гострих кризів відторгнення.Азатиоприн и микофеноловая кислота после трансплантации почки ребенку Мікофенолова кислота як цитостатик може застосовуватися для лікування ревматологічних захворювань, зокрема, системних васкулітів.Мофетила микофенолат при системном васкулите Препарат також застосовується для лікування стероїд-резистентного нефротичного синдрому, у тому числі у дітей. Описаний позитивний досвід застосування препаратів мікофенолової кислоти при апластичній анемії. Мікофенолова кислота застосовується як у вигляді натрієвої солі, так і у вигляді етеру мофетилу мікофенолату, проте, згідно клінічних та фармако-економічних досліджень, ефективнішим є застосування препарату у вигляді мофетилу мікофенолату.

Фармакокінетика Мікофенолова кислота швидко всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату при пероральному застосуванні при застосуванні у вигляді натрієвої солі становить 72 %, при застосуванні у вигляді мофетилу мікофенолату 94 %. Максимальна концентрація препарату досягається протягом 1—1,5 годин після перорального застосування, та може знижуватися при прийомі жирної їжі. Мікофенолова кислота майже повністю (на 97 %) зв'язується з білками плазми крові. Метаболізується препарат у печінці із утворенням неактивних метаболітів. Виводиться мікофенолова кислота із організму переважно із сечею (на 93 %), лише 6 % препарату виводиться із фекаліями. Період напіввиведення мікофенолової кислоти становить у середньому 12 годин, даних за збільшення цього часу у хворих із порушенням функції печінки або нирок немає.

Показання до застосування Мікофенолова кислота застосовується у комбінації з циклоспорином та глюкокортикоїдними гормонами для профілактики реакції відторгнення трансплантату.

Побічна дія При застосуванні мікофенолової кислоти побічні ефекти спостерігаються досить часто. Серед побічних ефектів мікофенолової кислоти найчастішими є: Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — свербіж шкіри, гіпертрихоз, алопеція, акне, виразки на шкірі, злоякісні новоутвори на шкірі. З боку травної системи — гіпертрофія ясен, гінгівіт, виразковий стоматит, нудота, блювання, діарея або запор, езофагіт, біль у животі, проктит, гастроетрерит, гепатит, шлунково-кишкові кровотечі. З боку нервової системи — запаморочення, депресія, парестезії, тремор, сонливість, кон'юнктивіт, катаракта, амбліопія. З боку серцево-судинної системи — артеріальна гіпертензія або гіпотензія, стенокардія, фібриляція передсердь, тахікардія. З боку опорно-рухового апарату — артралгії, міалгії, спазми м'язів, міастенія. З боку дихальної системи — кашель, задишка, фарингіт, синусити, бронхоспазм, набряк легень, плевральний випіт, приступ бронхіальної астми. З боку сечостатевої системи — некроз канальців нирок, дизуричні явища, альбумінурія, гематурія, гідронефроз, пієлонефрит. Інфекційні ускладнення — сепсис, інфекції сечових шляхів, кандидоз травних шляхів, аспергільоз, герпетичні та цитомегаловірусні інфекції, грипоподібний синдром. З боку ендокринної системи та обміну речовин — гіперглікемія (з імовірністю розвитку цукрового діабету), порушення функції паращитовидних залоз, гіперхолестеринемія, гіпопротеїнемія, збільшення маси тіла, гіпофосфатемія, гіпер- або гіпокаліємія, гіпер- або гіпокальціємія, гіперволемія, ацидоз. Зміни в лабораторних аналізах — анемія, тромбоцитопенія, лейкоцитоз, лейкопенія, поліцитемія, панцитопенія, підвищення рівня креатиніну та сечовини в крові, підвищення рівня сечової кислоти в крові, підвищення рівня білірубіну в крові, підвищення рівня активності ферментів печінки в крові. Інші побічні ефекти — лімфопроліферативні захворювання, екхімози, зниження потенції.

Протипокази Мікофенолова кислота протипоказана при підвищеній чутливості до препарату та його сполук, вагітності та годуванні грудьми. З обережністю препарат застосовують при загостренні хронічних захворювань травної системи.

Форми випуску Мікофенолова кислота випускається у вигляді натрію мікофенолату в таблетках по 0,18 та 0,36 гhttp://www.vidal.ru/drugs/molecule-in/1361 ; та у вигляді мофетилу мікофенолату в таблетках та желатинових капсулах по 0,25 та 0,5 г.http://www.vidal.ru/drugs/molecule-in/713

Примітки

Література

Посилання Мікофенолат натрію на сайті mozdocs.kiev.ua Мофетилу мікофенолат на сайті mozdocs.kiev.ua Мікофенолова кислота на сайті rlsnet.ru