Ця стаття про футбольний клуб, що існував у 1925—2016 роках. Про сучасні клуб див. Металіст 1925 та Металіст (футбольний клуб, 2019)

«Металі́ст» — колишній український футбольний клуб із Харкова. Заснований у 1925 році. Срібний призер Чемпіонату України з футболу 2012/13, шестиразовий бронзовий призер чемпіонатів України. Чвертьфіналіст Ліги Європи УЄФА у сезоні 2011/12. Володар Кубка СРСР 1988 року, фіналіст Кубка України 1992 року. Клуб позбавлено професіонального статусу влітку 2016 року через величезні борги, які утворилися внаслідок небажання власника Сергія Курченка продовжувати утримувати «Металіст» та його відмови продати клуб іншим потенційним інвесторам.

Водночас влітку 2016 року група вболівальників і футбольних діячів міста на основі випускників академії «Металіста» створили футбольний клуб «Металіст 1925». Ця команда стала срібним призером Чемпіонату України серед аматорів 2016/17, бронзовим призером Другої ліги 2017/18, бронзовим призером Першої ліги 2020/21 і з сезону 2021/22 представляє Харків у Прем'єр-лізі. Засновники «Металіста 1925» заявляли про наміри виграти медалі УПЛ.

Також власну команду — аматорський СК «Металіст» — створили і представники Сергія Курченка. У липні−жовтні 2016 року цей клуб виступав у чемпіонаті Харківської області і за результатами сезону посів останнє місце у турнірній таблиці. У 2017 році команда С. Курченка не брала участь у жодних змаганнях під егідою ПФЛ, ААФУ чи ХОФФ і де-факто припинила існування.

Історія

Колишні назви 1925–1946: ХПЗ (Харківський паровозобудівний завод) 1946–1949: «Дзержинець» 1949–1966: «Авангард» 1967–2016: «Металіст»

Радянський період У грудні 1925 р. при Харківському паровозобудівному заводі створили футбольну команду. В 30-х рр. центрами футбольного життя України були радянські Харків з Києвом та польський Львів. Харків'яни часто були основою для збірної УРСР, яка успішно грала товариські матчі з іншими республіками. Та й збірна Харкова була однією з найсильніших в Радянському Союзі. За збірну СРСР грали, наприклад, Костянтин Фомін, Іван Привалов та Микола Кротов. У вищій лізі виступали місцеві «Сільмаш» (у 1938 р.) і «Спартак» (двічі: 1938; 1941 — першість перервали через радянсько-німецьку війну).

З 1945 до 1955 рр. найкращим клубом міста був «Локомотив», який провів 4 сезони у вищій лізі (1949, 1950, 1953 (9 місце), 1954), в 1956 році вибула з Чемпіонату СРСР, поступившись місцем команді «Авангард», який отримав право представляти Харків на всесоюзній арені спортивне товариство «Авангард» з 1956 року.

+ Кольори ігрової форми в кінці 60-х років+

Повернутися на колишній високий рівень харківський футбол зумів лише у кінці 50-х рр. Тодішній «Авангард» зумів пробитися до вищої ліги чемпіонату Радянського Союзу в 1960 р. Наступного, 1961 року, клуб добився найвищої позиції в історії виступів у вищій лізі — 6-ї. На своєму стадіоні харків'яни поступились лише двічі (у 15 матчах) і зуміли обіграти тбіліське «Динамо» та московське «Торпедо», відповідно, бронзового і срібного призерів тої першості. Лідерами колективу були Микола Уграїцький, Микола Масленников, Володимир Ожередов, Євген Панфілов, Володимир Онисько, Микола Корольов і Юрій Нестеров. Але після ще 2 сезонів команда повернулася до нижчих ліг. В 1966 р. головним тренером клубу став відомий у минулому нападник і капітан київського «Динамо» Віктор Каневський. Під його керівництвом (1967—1971) «Металіст» (нову назву клуб отримав у 1967 р.) тримався у першій десятці команд 1 ліги, але не зумів здобути підвищення у класі. В 1975 р. харків'яни, зайнявши 19-е місце серед 20 команд опустилися до 2 ліги.

У 1977 р. команду почав тренувати Євген Лемешко. Саме з цим наставником пов'язані більшість досягнень «Металіста» у 80-х рр. Тоді ж у команду прийшов досвідчений 30-річний захисник «Карпат» Ростислав Поточняк, який згодом стане капітаном колективу. У 1978 році харків'яни виграють українську зону 2 ліги і виходять до першої. За три роки в 1 лізі (1979—1981) після 7-го і 3-го місць «Металіст» вийшов до найвищої ліги, вигравши у 1981 р. першу союзну лігу.

+ Кольори ігрової форми в середині 80-х+ + Склад «Металіста» у фіналі-88 (вказано ігри та голи в усьому турнірі)ГравецьІгорГолів Ігор Кутепов2-1 Руслан Колоколов ↓3Віктор Яловський (↑ 51')4 Микола Романчук3 Іван Панчишин7Олег Деревинський5Олександр Іванов ↓51Роман Хагба (↑ 79')2Леонід Буряк61Віктор Ващенко ↓6 Олександр Баранов (↑ 46')73Ігор Якубовський (К)71 Юрій Тарасов72Гурам Аджоєв31+ Сезон 1982 клуб завершив на 12-й позиції, пропустивши лише 32 голи у 34 матчах (3-тя найкраща оборона першості). Надійно в обороні відіграли Ростислав Поточняк, Віктор Камарзаєв, Сергій Кузнецов і Віктор Каплун, який до того виступав у київському «Динамо». Наступного року «металісти» зайняли 11 місце, але головним успіхом став вихід до фіналу Кубка СРСР. В 1/16 фіналу українці здолали аламаатинський «Кайрат» — 0:0 (серія пенальті — 6:5), потім на виїзді, в Єревані, вірменський «Арарат» — 4:2 та кутаїське «Торпедо» — 0:0 (по пенальті — 4:3). У півфіналі 19 березня «Металіст» грав з ЦСКА на полі суперника у столиці СРСР. Армійська команда у 80-х рр. грала не на найвищому рівні й наступного сезону навіть опустилася до першої ліги. Харків'яни перемогли 1:0 (гол забив оборонець Косолапов). У фіналі 8 травня 1983 року в Москві трофей здобув «Шахтар» (Донецьк). Єдиний м'яч «гірників» забив на 23-й хв. Ященко після прострілу Грачова.

Того року у складі харків'ян перші матчі провів нападник Юрій Тарасов, який прийшов з друголігового «Маяка» (Харків). 23-річний Тарасов відразу став головним бомбардиром, забивши першого ж сезону 7 голів. У чемпіонаті-84 він забив 17 голів, встановивши рекорд клубу за кількістю забитих м'ячів в одній першості.

У 1988 році клуб знову вийшов до фіналу і цього разу його виграв у «Торпедо» (Москва) з рахунком 2:0. Голи забили Аджоєв і Баранов. Після цієї перемоги «Металіст» вперше здобув право грати у єврокубках. У сезоні 1988/89 клуб стартував у Кубку володарів кубків, де в 1/16 фіналу обіграв югославський «Борац», а в 1/8 поступився голландській «Роді».

У 1989 р. «металісти» посіли найвище у вісімдесятих роках 7-ме місце у вищій лізі. У 1991 році розіграно останній чемпіонат СРСР. Харків'яни посіли тоді 15-у позицію. В еліті радянського футболу клуб виступав протягом 14 сезонів. Найвищим досягненням стало 6-те місце у 1961 році. Найбільше матчів у вищій лізі за «Металіст» зіграв Юрій Тарасов — 220. Він же став найкращим голеадором харків'ян у «вишці» — 61 забитий м'яч.

В незалежній Україні З 1992 року «Металіст» став виступати в національних турнірах України. У вищій лізі чемпіонату України харків'яни дебютували в 1992 році і двічі поспіль займали 5-те місце. В ці ж роки «Металіст» досяг найвищого результату і в розіграшах Кубка України: в 1992 році клуб під керівництвом Леоніда Ткаченко вийшов у фінал турніру, але в додатковий час поступився одеському «Чорноморцю», а наступного сезону харків'яни стали півфіналістами цього турніру. Після трьох сезонів виступу у вищій лізі команда покинула групу найсильніших команд країни і повернулася до її лав через чотири роки, ставши бронзовим призером турніру команд першої ліги. У 2000 та 2002 роках «Металіст» під керівництвом Михайла Фоменка повторив свій попередній найкращий результат — 5-те місце у вищій лізі.

Але вже за підсумками наступного чемпіонату харків'яни вибули із вищої ліги, зайнявши останнє місце в вищій лізі. Проте в першому ж сезоні команда під керівництвом Геннадія Литовченка, повернула собі прописку в еліті українського футболу.

Ера Ярославського Нову сторінку в історії клубу ознаменувала купівля клубу харківським олігархом Олександром Ярославським, який майже відразу запросив на пост головного тренера команди Мирона Маркевича. У 2006 році під його керівництвом «Металіст» спочатку повторив своє найкраще досягнення, посівши 5-е місце за його підсумками. А вже наступного року «Металіст» впевнено взяв 3-тє місце чемпіонату України, обігнавши найближчого переслідувача на 14 очок і відставши від 2-го місця на 2 очки, повторивши цей результат в п'яти наступних чемпіонатах. Крім того, команда двічі ставала півфіналістом кубку України.

У цей же час розпочинаються і постійні виступи клубу на євроарені. Після здобуття «бронзи» чемпіонату України 2006/2007 «Металіст» потрапив до Кубка УЄФА на сезон 2007/2008, де в першому раунді поступився англійському «Евертону».

Після повторного здобуття «бронзи» чемпіонату України 2007/2008 «Металіст» знову потрапив до Кубка УЄФА на сезон 2008/2009, де в першому раунді обіграв турецький «Бешикташ» за сумою двох матчів. В груповому етапі здобув перше місце, обігравши турецький «Галатасарай», грецький «Олімпіакос», португальську «Бенфіку» і звівши внічию матч з німецькою «Гертою». В 1/16 «Металіст» двічі обіграв італійську «Сампдорію», але в 1/8 поступився за рахунок голу, забитому на чужому полі, київському «Динамо».

Справа про договірний матч з «Карпатами» 2008 р. 17 серпня 2010 року стало відомо, що Контрольно-дисциплінарний комітет Федерації футболу України визнав договірною гру «Карпати» — «Металіст» у Львові 19 квітня 2008 року. Згідно з рішенням, результат гри було анульовано, зараховано обом командам технічні поразки, обидва клуби оштрафовані на 25 тис. доларів, з них знято по 9 очок у сезоні 2010—2011 років. Рішенням було заборонено займатися футболом довічно на той час футболісту «Карпат» Євгену Лащенкову та генеральному директору «Металіста» Євгену Краснікову, низка функціонерів «Карпат» були відсторонені на менші строки: генеральний директор Ігор Дедишин — на п'ять років, почесний президент Петро Димінський — на рік, а виконавчий директор Прем'єр-ліги Єфремов, який в той час працював у «Карпатах», — на шість місяців. Крім того, на 10 тисяч доларів футболісти, які брали участь у тому матчі (10 гравців), а на 5 тисяч доларів — 5 гравців «Карпат»З «Металіста» і «Карпат» знято по 9 очок. Champion.com.ua. 17.08.2010..

18 серпня 2010 року «Металіст» подав до Апеляційного комітету ФФУ з вимогою скасувати рішення КДК ФФУ, яке стосується «Металіста», оскільки рішення прийнято з численними порушеннями матеріальних і процесуальних норм статутних і регламентних документів ФФУ, УЄФА та ФІФА, в тому числі з грубими порушеннями Дисциплінарних правил ФФУ, законодавства України тощо«Металіст» подав скаргу до Апеляційного комітету ФФУ «Металіст» подав скаргу у ФФУ. ФК «Металіст». 18.08.2010..

Апеляційний комітет Федерації футболу України ухвалив рішення про зняття з «Металіста» та «Карпат» по 9 очок у сезоні 2011—2012 роківРішення апеляційного комітету ФФУ: зменшено покарання для учасників договірного матчу «Металіст» — «Карпати». Champion.com.ua. 19.10.2010.. Президент «Металіста» Олександр Ярославський заявив, що клуб подасть апеляцію до Спортивного арбітражного суду у Лозанні, а сама гра була чесною«Металіст» буде боротися за справедливість в Лозанні. Prosport.tsn.ua. 20.10.2010., після чого «Металіст» подав апеляцію на це рішення з вимогою скасування визнання матчу «Металіста» і «Карпат» договірним, всіх санкцій, накладений на «Металіст», Євгена Краснікова та Сергія Пшеничних, а також компенсації всіх витрат, пов'язаних з цією справою«Металіст» оскаржив рішення ФФУ у Лозанні. Prosport.tsn.ua. 02.11.2010..

Оголошення вердикту у цій справі постійно переносилося: у квітні 2011 року з'явилась інформація про невизначений термінВ Лозанне отложили рассмотрение апелляции Металлиста. Sport.ua. 27.04.2011. .

Рішенням ФФУ клуб позбавлений бронзових медалей 2008 «за договірний матч із „Карпатами“ (Львів)». Також «Металіст» повинен був розпочати чемпіонат України 2011—2012 рр. із 9 очками. Наразі рішення призупинене до рішення Міжнародного арбітражного спортивного суду у Лозанні (Швейцарія).

2009—2012 рр. 2009 року «Металіст» дебютував в Лізі Європи. Після двох перемог над хорватською «Рієкою» в третьому кваліфікаційному раунді, «Металіст» поступився в плей-оф австрійському «Штурму».

2010 року «Металіст» обіграв в плей-оф Ліги Європи кіпрську «Омонію» і вийшов в груповий етап.