Філіпп-П'єрр Кусто (; 30 грудня 1940 — 28 червня, 1979) був другим сином Жака-Іва Кусто і Симони Кусто, водолаз, моряк, льотчик, фотограф, автор, режисер і кінооператор, який спеціалізувався в питаннях навколишнього середовища та океанографії. Філіпп Кусто був досвідченим кінооператором знімав свої фільми з повітря, на землі і під водою. Він був провідним кінематографістом для більшості документальних фільмів Жака Іва Кусто протягом всього свого життя. Був номінований і виграв кілька нагород. Член Команди Кусто.

Дитинство Народився в Тулоні. У 5 років вперше пірнув з аквалангом, а до 7 років опанував дайвінг на професійному рівні. Дитинство Філіппа Кусто пройшло в подорожах по світу, під час яких він познайомився з культурою різних народів і вивчив кілька мов.

Юність Бувши підлітком, почав відчувати потяг до дослідження. У той час як його батько захоплювався дослідженням океану, Філіпп мріяв про небо і почав вивчати аеродинаміку у 16 років. Спочатку опанував професію пілота планера, а потім отримав свою ліцензію на управляння літаком.

Філіпп провів два роки в ВМС Франції під час алжирської війни як оператор гідролокатора і член десанту на кораблі Le Normand. Пізніше здобув науковий ступінь в Массачусетському технологічному інституті, а потім вирушив до Парижа, щоб вивчати кінематограф, закінчивши Національну вищу школу імені Луї Люм'єра в Парижі.

Діяльність

У 1965 році Філіпп був учасником океанічного проєкту свого батька Жака-Іва Кусто, «Преконтинент III»(Conshelf III). Шість водолазів жили в природному середовищі на глибині 102,4 метра (336 футів) у Середземному морі в районі маяка Кап-Ферра, між Ніццою та Монако, протягом трьох тижнів. На додаток до своїх обов'язків як учасник експерименту, Філіпп був підводним фотографом і проводив підводне знімання, яке пізніше стало документальним фільмом National Geographic, що його показали в 1966 році.

У лютому 1967 року Кусто супроводжував свого батька на судні Каліпсо в експедиції для фільму про акул в Червоному морі та Індійському океані. Філіпп Кусто був головним оператором експедиції, а пізніше виклав свої враження у книзі «Чудовий варвар морів» (1970).

Протягом свого подальшого життя, він був співпродюсером численних документальних фільмів з його батьком, в тому числі «Подорож на край світу (1976)» і його власної серії фільмів про екологічні проблеми планети — «Оазис в космосі (1977)», яка була номінована на премію «Еммі».

Пілот В 1974 році Філіпп купує гідроплан «Каталіна», це був літак-амфібія, що використовувався для ВМС США. Літак назвали «Летючий Каліпсо», він знімався у багатьох фільмах Кусто і став базою для команди Філіппа. Досліджував регіони світу, які були не доступні для плавання на судні «Каліпсо» Жака Іва Кусто.

Сім'я В лютому 1966 року Філіпп зустрів Джаніс Салліван в одному із готелів в Нью-Йорку, Ян була моделлю родом з Лос-Анджелеса і зовсім недавно приїхала до Нью — Йорка. 10 лютого 1967 року вони одружилися в Парижі. Ян приєдналась до Філіппа в більшості його експедицій із Жаком Кусто (20 із 26 знімальних експедицій, що тривали 13 років). У них було двоє дітей, Олександра Кусто і Філіпп Кусто, молодший.

Смерть Загинув 28 червня 1979 року від авіакатастрофи поблизу Лісабону, Португалія на річці Тежу. У літака відмовило керування і він носом пішов донизу, пропелер від удару із поверхнею вибухнув і вбив Філіппа, інші члени команди вижили. Поховали Філіппа, якого знайшли лише через три дні, в морі неподалік Лісабону.

Спадщина Ім'ям Філіппа Кусто називається музей якорів в Астурії, Іспанія.

Діє ліцей Філіппа Кусто в Сент-Андре-де-Кюбзак, у регіоні Нова Аквітанія, департамент Жиронда, Франція.

Його діти Олександра Кусто і Філіпп Кусто, молодший продовжили сімейну роботу в галузі океанографії і стали співзасновниками компанії EarthEcho International, мета якої охорона Світового океану.

Фільмографія «National Geographic Specials» (1966) (документальний серіал) Світ Жак-Іва Кусто (1966) (1 серія)

«Підводний світ Жак Кусто» 1966—1975 рр., відзняв 12 серій: Пригода Конфельфа (1966) Дикі світи коралових джунглів (1968) Акули (1968) Пустелі китів (1969) Восьминіг, восьминога (1971) Посмішка моржів (1972) Співаючий кит (1973) Морські птахи Ізабели (1975) Бобри Північної країни (1975) Життя на кінці світу (1974) Під замерзлим світом (1974) Політ пінгвінів (1974)

У співвавторстві із Жаком Кусто — «Подорож на край світу» (1975)

Власна відео робота — «Оазис в Космосі» (1977): Яка ціна прогресу? (1977) Зерно совісті (1977) Мрії про майбутнє (1977) Каламутні води (1977) Зростання населення — бомба уповільненої дії (1977) Ігри з енергією (1977)

«Одіссея Кусто», відзняв одну серію: Пошук Каліпсо для Атлантиди: перша частина (1978) .

Постать Філіппа у культурі В 2016 році знято художній фільм «Одіссея» (L'odyssée) французом Жеромом Саллем, що розповідає про життя Філіппа Кусто та його батька Жака-Іва Кусто, характеризує діяльність цих людей та систему не простих відносин між сином та батьком .

Джерела Philippe Cousteau Accident description Філіп Кусто, син морського дослідника, який загинув в авіакатастрофі // Санкт-Петербург Таймс, 29 червня 1979 року