Ми́цьківський заказник — гідрологічний заказник місцевого значення в Україні. Розташований у межах Звягельського району Житомирської області, на схід від селища Городниця.
Площа 39,4 га. Статус присвоєно згідно з рішенням 16 сесії обласної ради п'ятого скликання від 15.08.2008 року № 642. Перебуває у віданні ДП «Новоград-Волинське ДЛМГ» (Курчицьке лісництво, кв. 15, вид. 11—13; кв. 16, вид. 2, 3, 5, 6—8).
Рішенням обласної ради від 24.12.2020 № 53 розширено межі на 80,5 га гідрологічного заказника місцевого значення «Мицьківський» загальною площею 119,9 га.
Статус присвоєно для збереження природного комплексу ділянки долини річки Мицьківка з відкритими болотами різного мінерального режиму та дуже обводненим березово-вільховим та дубово–грабовим лісом. Територія являє собою плоску низовину з незначними перепадами висот — 0,5-1 м.
На ділянках відкритих евтрофних боліт переважають очерет звичайний, комиш укорінливий, осока побережна та гостровидна, лепешняк плавучий. З інших гідрофільних видів зростають плакун верболистий, вербозілля звичайне, вовче тіло болотне, куничник сіруватий, смовдь болотна, лепешняк великий, незабудка болотна, вовконіг європейський. На менш обводнених ділянках зростають щільні зарості ситників розлогого та купчастого. Трапляються поодинокі кущі болотних чагарникових верб — вушкатої, попелястої, розмаринолистої. На межі з лісом спостерігається молодий підріст берези повислої та вільхи чорної. На мілководних заводях у руслі річки з мулистим дном зростають водні комахоїдні види — пухирник звичайний та пухирник середній, занесений до Червоної книги України.
У заказнику також представлені ділянки евмезотрофних та мезотрофних боліт. На цих ділянках русло річки добре виражене, по обох берегах у воді простягаються рідкісні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України — осоки здутої з пухирником середнім та хвоща річкового з пухирником середнім. Впритул до русла річки прилягають рослинні угруповання осоки здутої зі сфагнумом болотним на евмезотрофному болоті. Далі від русла розташовуються типові мезотрофні болота з угрупованнями бобівника трилистого зі сфагнумом болотним, осоки пухнастоплодої зі сфагнумом оманливим, образків болотних зі сфагнумом гостролистим. На окремих ділянках з купинним рельєфом мезотрофне болото переходить у мезооліготрофне, де домінує сфагнум магеланський, зустрічаються пухівка піхвова та осока пухнастоплода. Тут зростають види, занесені до Червоної книги України: осока тонкокореневищна, верба лапландська та гляціальний реліктовий вид — верба чорнична.
Березово-чорновільхові ліси у заказнику характеризуються різним ступенем зволоження. У їх деревостані зростають вільха чорна та береза повисла. Березово-вільхові ліси в умовах помірного зволоження виникли на місці корінних чорновільхових лісів. У їх підліску зростає смородина чорна, калина звичайна, крушина ламка. Проективне покриття трав'яного покриву становить 90-95% у ньому переважає осока трясучковидна, також зростають просянка розлога, зірочник лісовий, куничник очеретяний, щитник шартрський. Ближче до русла річки домінує болотно-ліове угруповання повислоберезового лісу сфагнового або довгомохового, типове для Житомирського Полісся.
Значну цінність у заказнику мають заболочені березово-вільхові ліси у лісорослинних умовах мокрий сугруд, для яких характерне сильне обводнення, особливо по руслу річки. У воді тут зростають жабурник звичайний, виринниця тупоплода, пухирник звичайний, ряска горбата. Проективне покриття трав'яного ярусу становить 40-60%, у ньому переважають очерет звичайний, осоки побережна та гостровидна, очеретянка звичайна. Також у трав'яному покриві беруть участь вербозілля звичайне, ситники розлогий та купчастий, смовдь болотна, комиш укорінливий. Поруч розташовані ділянки менш зволожених березових лісів у лісорослинних умовах сирий сугруд, де зростає плаун колючий, занесений до Червоної книги України.
Також значну цінність має ділянка дубово-грабового лісу віком 150 років. Його деревостан представлений дубом звичайним та грабом звичайним. У підліску зростають крушина ламка та горобина звичайна, трапляються поодинокі кущі рододендрону жовтого. Проективне покриття трав'яно-чагарничкового ярусу складає 30-50 %, у ньому зростають переважно чорниця та кислиця звичайна, також трапляються купина запашна, зірочки жовті, зірочник лісовий, веснівка дволиста, осока волосиста, осока пальчаста, молінія голуба, перестріч лучний. Також трапляються види, занесені до Червоної книги України: гніздівка звичайна та коручка морозниковидна.
У заказнику мешкає велика популяція бобрів, біля річки помітні сліди їх життєдіяльності — хатки, загати, погризи, згризені дерева. Також у заказнику мешкає велика популяція ондатри та невелика видри річкової, що занесена до Червоної книги України. Зареєстрована також популяція махаона — виду метеликів, занесеного до Червоної книги України, гусінь якого харчується листям смовді болотної.
Природоохоронний режим заказника має на меті збереження гідрологічного режиму річки Мицьківка та прилеглих болотних масивів. У межах заказника та на прилеглій території заборонена меліоративна діяльність.
Джерела
фонд Житомирської області: довідник / [О. О. Орлов та ін.] ; за заг. ред. О. О. Орлова ; Житомир. облдержадмін., Житомир. облрада, Департамент екол. та природ. ресурсів Житомир. ОДА. - Житомир; Новоград-Волинський : НОВОград, 2015. - 403, с. : іл., табл. — С. 263-267 Курчицьке лісництво (карта)
Примітки