Бородя́нка — селище в Україні з населенням 13 тисяч осіб. Розташована в Бучанському районі Київської області. Центр Бородянської селищної громади.
Етимологія Точне походження назви селища не є відомим. «Словник географічних назв Польського Королівства та інших слов‘янських країн» пропонує версію, що Бородянка дістала свою назву від борів, що оточують місцевість. "Літопис рідного краю. Бородянщина" стверджує походження назви від слова "борода", тобто частину лісу, яка клином виходить на берег річки. Пізніше так називалась невижата земля чи обкіс. Стара назва "Козятичі" походить від дохристиянського слов'янського чоловічого імені Козята.
Географія Через північно-східну частину селища тече струмок Тростянець, а вздовж південно-східного краю — річка Здвиж.
Історія
Київська Русь та Річ Посполита Сайт сільської ради вважає датою першої згадки 1190 р. як поселення Козятичі, проте в літописах руської доби не існує ніяких відомостей про поселення з такою назвою, на думку краєзнавця О. Г. Цуруля це не означає, що на місці Бородянки у той час не існувало поселення.
В польських джерелах знаходимо: В іншому джереліBoniecki A. Poczet rodów w Welkiem Księstwie Litewskiem w XVI i XVI wieku. W. 1883. str. 362 викладається дещо інший родовід Васенцевичів (див.: Васенцевичі).
Є й згадка у 1509 році у грамоті шляхтичам Макаревичам на с. Бородянку.
Під час Коліївщини бородянські надвірні козаки приєдналися до Івана БондаренкаБукет Євген. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с. ISBN 978-966-2401-09-7.
За свідченнями Лаврентія Похилевича, станом на 1863 рікПохилевич Л. І. Сказання про населені місцевості Київської губернії. — С. 91 :
З цього ж джерела дізнаємося, що в Бородянці була давня дерев'яна церква, яку ремонтували 1728 року, а у 1797 році на її місці було збудовано дерев'яну Михайлівську церкву.
Відповідно до краєзнавчих матеріалів встановлено наступне.
Після смерті власника маєток перейшов у спадщину згідно з родинними правами Йосипу Шембеку.
Період Російської Імперії
З Бородянкою пов'язаний епізод Січневого повстання 1863 р. на Правобережній Україні. В ніч з 8 на 9 травня 1863 р. Києва виступив загін (за деякими даними у 500 повстанців) під командою Володислава Зелінського та колишнього офіцера московських саперів Боровського. Попереду вирушила кавалерія Р. Ольшанського. Збірний пункт для всіх посталих був визначений на Бердичівському шосе за милю від Києва. Після сутички у Романівки, спаливши міст на р. Ірпінь, повстанці затримали погоню та пішли в Бородянку, де зупинилися на відпочинок. Тут дійшло до нерівного але жорстокого бою з переслідувачами на чолі з полковником Тузенхаузеном, яка складалася з двох рот полтавського полку піхоти, двох ескадронів драгунів та сотні козаків. На цей час російські війська переважали повстанців удвічі, так як невеликий підрозділ повстанської піхоти і вся кавалерія перед цим вже залишила Бородянку. Росіяни оточили містечко. Повстанці запекло боронилися, спочатку на позиціях потім в будинках. Росіяни почали палити хати. Тільки 30 повстанців втекло. Решта полягли чи потрапили в полон . Недалеко біля Бородянки на дорозі до Берестянки є могила де поховано 18 юнаків-поляків, що загинули у сутичці з царськими військами в 1863 році у Бородянці.
З 2 половини 19 століття Бородянка — центр Бородянської волості. За даними 1886 року, «Бородянка — колишнє власницьке містечко при річці Здвиж за 50 верст від повітового міста, 1599 осіб, 219 дворів, православна церква, католицька каплиця, єврейська синагога, молитовний будинок, 8 постоялих будинків, 5 лавок, 2 водяних та вітряний млин. За 11 верст — дігтярний завод. За 18 верст — смоляний завод.»
На початку ХХ століття у Бородянці нараховувалось 469 дворів з населенням 2850 осіб, була земська лікарня на 15 ліжок, земська поштова станція, однокласна парафіяльна школа, Сільська аптека, Сільський Банк, Позико-ощадне товариство, 16 магазинів та лавок, щомісяця проводилися одноденні ярмарки.
Українська революція
У ході Української революції територія Бородянки стала частиною проголошеної ІІІ Універсалом Української Народної Республіки у складі адміністративно-територіальної одиниці Деревська земля. У ході Першої радянсько-української війни на станціях Бухтіївка та Бородянка відбувся перший бій за столицю, у результаті якого територія опиняється під контролем більшовиків, але згодом деокуповується українською владою в ході контрнаступу. З утворенням Української Держави на чолі з Павлом Скоропадським стає частиною Київської губернії. 11-13 червня 1920 року під Бородянкою сталася битва між польскими та більшовицькими вояками. У ході Другої радянсько-української війни остаточно опиняється під контролем більшовиків.
Радянський період
Ранній СРСР та Друга світова війна
У 1923 році Бородянка стала районним центром.
У грудні 1932 року з'явились перші жертви голодомору. Точної кількості померлих в Бородянці від голоду та хвороб, спричинених голодомором, не встановлено. В 1990 році на місці масового поховання жертв голодомору на місцевому цвинтарі встановлено хрест.
Вже на другий день після початку Німецько-радянської війни зі станції Бородянка на захід були відправлені перші ешелони мобілізованих до Червоної Армії. На фронтах Другої світової війни воювало 795 жителів Бородянки, 240 з них загинуло. Із Бородянки було відправлено на роботу в Німеччину 53 чоловіки. Гітлерівські окупанти спалили 103 садиби. 8 листопада 1943 року Бородянку було визволено 212-м стрілецьким полком 75-ї гвардійської стрілецької дивізії. Одразу після звільнення розпочалися відбудовчі роботи.
Повоєнний період
У зв'язку з розвитком соціалістичного господарства і ростом села в 1957 році Бородянку віднесли до категорії селищ міського типу. У 1956 році почав курсувати автобус за маршрутом Бородянка — станція Бородянка. У 1970 році в Бородянці проживало 5110 осіб.
Великий імпульс у розвитку селище одержало з будівництвом філіалу Київського заводу «Червоний екскаватор» (директор — Кирилюк В. Х., 19.11.1939 — 09.07.2002 р.р.), яке розпочалося у 1974 році. У наступні два десятиріччя було розгорнуто житлове будівництво для працівників заводу та реконструкція центральної частини селища. У 1985 році на кошти екскаваторного заводу побудовано нову школу на 1200 місць.
Восени 1976 року Бородянський колгосп ім. Леніна очолив А. М. Ігнатов (24.10.1935 — 04.02.1994 рр.). За час його керівництва побудовано житловий масив для колгоспників, значно розширене виробництво за рахунок введення переробних цехів.
На початку 90-х років на базі колгоспу була створена агрофірма «Відродження». У 1999 році було проведено розпаювання колгоспної землі та утворено приватне сільськогосподарське підприємство «Колос» (голова Б. М. Батов).
В 1986 році внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС селище, як і весь Бородянський район, віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю, жителі мають статус потерпілих 4 категорії.
У 1987 році село Шевченкове Бородянської селищної Ради включено у смугу селища міського типу Бородянка.Рішення виконавчого комітету Київської обласної Ради народних депутатів від 21 грудня 1987 року
Незалежна Україна
Кінець ХХ — початок ХХІ століття Станом на 2001 рік у селищі проживало 12564 особи.
У 2006 році телеведучий і продюсер Ігор Пелих знімав в населеному пункті один з випусків програми «На свіжу голову».https://youtu.be/qmzz9MVVRCg | На свіжу голову. Бородянка (ICTV, 2006)
На 1 січня 2013 року кількість населення складала 13 135 мешканців.
17 липня 2020 року Бородянський район був ліквідований, а Бородянка увійшла до складу Бучанського, де стала центром Бородянської селищної громади.
Російсько-українська війна
2022 року через Бородянку пройшов головний шлях російського наступу на Київ. Російська бронетехніка з'явилася на околиці селища 26 лютого, і почалися її сутички та бої з теробороною, а згодом і поліцією. Цього ж дня від обстрілу Бородянки загинули 6 людей. Центральною вулицею проїхала велика колона, яка стріляла по будівлях із гармат і кулеметів. 1 та російські літаки розбомбили 8 багатоповерхівок, вбивши не менше 40 людей. Центральна вулиця лежала в руїнах. Не було світла, води, тепла, зв'язку, дома грабували мародери. під Бородянкою був збитий російський бомбардувальник, а українські артилеристи ліквідували під селищем кілька російських танків. Проте на початку березня російська армія захопила Бородянку. Окупанти не давали місцевим жителям розбирати завали, грабували магазини і розстрілювали цивільне населення.
1 квітня 2022 року селище було звільнене. За даними місцевої влади, окупанти повністю знищили 8 та пошкодили частково 32 багатоповерхові будинки, а по всій громаді знищено близько 500 приватних будинків та ще близько 450 частково зруйновано або зазнали пошкоджень. За супутниковими знімками в Бородянці нараховано 42 знищені, 52 серйозно пошкоджені і 60 помірно пошкоджених споруд.
Під завалами будівель у Бородянці знайшли 41 загиблого. Крім того, понад 300 тіл виявили в похованнях, зроблених місцевими жителями під час окупації.
2 травня 2022 року працівники ДСНС врятували з сьомого поверху зруйнованого будинку кішку, яка провела там без води і їжі близько двох місяців і стала символом незламності українського народу у боротьбі з російськими окупантами.
У листопаді 2022 року Бородянку відвідав всесвітньо відомий художник Бенксі, який залишив на зруйнованих будинках селища графіті, присвячені дітям під час російського вторгнення та окупації.
Наприкінці 2022 — на початку 2023 року більшість пошкоджених багатоквартирних будинків було демонтовано. В другій половині 2024 року почалося активне відновлення Бородянки.
Населення Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська1144092.61%російська8486.86%білоруська450.36%вірменська80.07%румунська20.02%гагаузька10.01%інші/не вказали90.07%Усього12353100%
Економіка На території селища понад 200 організацій та промислових підприємств всіх форм власності. Діють Київський філіал інституту експертизи сортів рослин, знищені ВАТ «Бородянське автопідприємство 13237», виробничо-торговельна фірма «Аліна», кооператив «Електроклуб», а також споживче товариство «Барвінок», інші.
ВАТ «АС» надає широкий спектр авіаційних послуг в різних галузях народного господарства України та країн СНД на літаках «малої» авіації, має аеродром, авіаційно-технічний спортивний клуб ТСО України, що має ліцензію Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України на підготовку парашутистів — помічників та парашутистів — спортсменів та занять з планеризму.
Бородянський екскаваторний завод
Пам'ятники У серпні 1999 року на площі, яку названо іменем Тараса Шевченка, встановлено його погруддя (скульптор — М. Міщук). У 2022 році, у ході російсько-української війни, окупанти розстріляли пам'ятник.
2015 року (на честь 825-річчя заснування селища) на головній вулиці Бородянки встановили статую архангела Михаїла з хрестом і мечом. Під час війни хрест впав, а меч залишився.
Соціальна сфера У селищі функціонують 3 спеціалізовані загальноосвітні школи з поглибленим вивченням окремих предметів та школа мистецтв, 3 дитячих садки; аграрний ліцей, що готує механізаторів, водіїв, газоелектрозварювальників, овочівників закритого ґрунту та кухарів; центральна районна лікарня та аптека; 3 аптечних заклади приватної форми власності; будинок-інтернат для пристарілих; працюють відділення Державного Ощадного банку та філії чотирьох акціонерних банків («Аваль», «Креді Агріколь Банк», «Ощадбанк», «Приватбанк»), 5 ресторанів (не називайте кафе ресторанами).
Діють Палац культури ім. Т. Г. Шевченка, Центральна бібліотека для дорослих та дитяча бібліотека, Дитяча-юнацька спортивна школа, спортклуб «Здоров'я».
В Бородянці є краєзнавчий музей, відкритий 2016 року. Станом на 2021 рік він мав близько 3000 експонатів. 2022 року музей був частково зруйнований бомбовим авіаударом, але значна частина експонатів вціліла, і його планують відкрити в новому приміщенні.