Єлець — Кременчук — Кривий Ріг – газопровід, який спорудили для видачі ресурсу з газотранспортного хабу в Єльці (Липецька область Росії).
Станом на першу половину 1980-х хаб у Єльці отримав доступ до ресурсу з газотранспортного коридору Північний Кавказ – Центр та газопроводів Петровськ – Єлець, Уренгой – Центр, Ямбург – Єлець, Уренгой – Помари – Ужгород, «Прогрес» (втім, два останні за проектом обслуговували експортні поставки). При цьому для подальшого транспортування блакитного палива також спорудили кілька газопроводів, зокрема, в 1986-му в межах проекту постачання сибірського газу на Балкани ввели в дію газопровід Єлець — Кременчук — Кривий Ріг з діаметром 1400 мм та робочим тиском 7,5 МПа. У кінцевій точці маршруту доправлений ресурс міг передаватись до вихідної точки газопроводів Кременчук — Ананьїв (став до ладу так само в 1986-му) та Шебелинка - Кривий Ріг - Ізмаїл.
На трасі створили ряд потужних компресорних станцій, як то: КС Курськ, цех № 4, обладнаний п'ятьма установками ГПА-Ц-16 загальною потужністю 80 МВт;
КС Ромненська, цех № 3 (введена в експлуатацію у 1987 р.), обладнана шістьма установками ГПА-10-01 з газотурбінними двигунами ДР-59Л та одним ГПА-10МН70 із двигуном ДН-70Л; КС Зіньківська (введена в експлуатацію у 1987 р.), обладнана сімома установками ГПА-10-01 з газотурбінними двигунами ДР-59Л; КС Решетилівська (введена в експлуатацію у 1987 р.), обладнана сімома установками ГПА-10-01 з газотурбінними двигунами ДР-59Л; КС Задніпровська (від неї бере початок газопровід Кременчук — Ананьїв).
В 2010-х роках Росія розпочала проекти спорудження газопроводів в обхід України для постачання країн Балканського регіону (спочатку «Південний поток», потім «Турецький поток»), що в підсумку призвело до припинення транзиту на Балкани.
Примітки