Білонога миша (Peromyscus leucopus) — гризун родом з Північної Америки, який населяє провінцію Онтаріо, Квебек, Лабрадор та приморські провінції (за винятком острова Ньюфаундленд) на південному заході США і у Мексиці. У приморських місцях вона мешкає в основному в південній частині Нової Шотландії.Atlantic Interior , The Natural History of Nova Scotia Також вона відома як woodmouse (від англ. "деревна миша"), особливо в Техасі.
Характеристики Дорослі особини 90-100 мм у довжину, не враховуючи хвіст, який може додати ще 63-97 мм. Молодняк важить 20-30 г. В той час як їх максимальна тривалість життя становить 96 місяців, середня тривалість життя виду становить 45,5 місяців для самок і 47,5 для самців. У північних краях їх середня тривалість життя становить близько 12-24 місяців.Mammalian models for research on aging (1981) ISBN 978-0-309-03094-6
Поведінка і раціон Білоногі миші всеїдні, харчуються насінням і комахами. Вони боязкі і взагалі уникають людей, але інколи поселяються на першому поверсі стін будинків і квартир, де вони будують свої нори і зберігають там знайдену їжу.
Споріднені види
Білонога миша споріднена з схожим видом Peromyscus maniculatus. Як і оленячий хом'ячок, вона може нести небезпечні хантавіруси, які викликають важкі захворювання у людини.RR5109-Front Cover-Hantavirus.p65
Відношення до хвороби Лайма Також було виявлено, що представники цього виду можуть бути природними резервуарами для спірохети хвороби Лайма, Borrelia burgdorferi.
Див. також Вірус Мононгіела
Посилання
Література Anderson JF, Johnson RC, Magnarelli LA (1987) Seasonal prevalence of Borrelia burgdorferi in natural populations of white-footed mice, Peromyscus leucopus. J Clin Microbiol ; 25:1564–1566 Anita Rogic, Nathalie Tessier, Pierre Legendre, François-Joseph Lapointe, Virginie Millien (2013) Genetic structure of the white-footed mouse in the context of the emergence of Lyme disease in southern Québec. Ecology and Evolution 3:7, 2075-2088, mis en ligne 1er juillet 2013 (résumé ) Barthold, SW, Persing, DH, Armstrong, AL, Peeples, RA. (1991) Kinetics of Borrelia burgdorferi dissemination and evolution of disease after intradermal inoculation of mice. Am J Pathol ; 139:263–273 Bunikis J, Tsao J, Luke CJ, Luna MG & al. (2004) Borrelia burgdorferi infection in a natural population of Peromyscus leucopus mice: a longitudinal study in an area where Lyme borreliosis is highly endemic. J Infect Dis ; 189:1515–1523 Brunner JL, LoGiudice K & Ostfeld RS (2008) Estimating reservoir competence of Borrelia burgdorferi hosts: prevalence and infectivity, sensitivity, and specificity. J Med Entomol ; 45:139–147 Burgess EC, French JrJB & Gendron-Fitzpatrick A. (1990) Systemic disease in Peromyscus leucopus associated with Borrelia burgdorferi infection. Am J Trop Med Hyg ; 42:254–259 Goodwin BJ, Ostfeld RS & Schauber EM (2001) Spatiotemporal variation in a Lyme disease host and vector: black-legged ticks on white-footed mice. Vector Borne and Zoonotic Diseases, 1(2), 129-138. Hofmeister EK, Ellis BA, Glass GE & Childs JE (1999) Longitudinal study of infection with Borrelia burgdorferi in a population of Peromyscus leucopus at a Lyme disease-enzootic site in Maryland. Am J Trop Med Hyg ; 60:598–609 Horka H, Cerna-kyckovaa K, Kallova A & Kopecky J (2009) Tick saliva affects both proliferation and distribution of Borrelia burgdoferi spirochetes in mouse organs an increases transmission of spirochetes by ticks. Int J Med Microbiol ; 299:373–380 Martin LB, Weil ZM, Kuhlman JR & Nelson RJ (2006) Trade-offs within the immune systems of female white-footed mice, Peromyscus leucopus. Funct Ecol ; 20:630–636. Martin LB, Weil ZM & Nelson RJ (2007) Immune defense and reproductive pace of life in Peromyscus mice. Ecology ; 88:2516–2528 Ostfeld RS, Miller MC & Hazler KR (1996) Causes and consequences of tick (Ixodes scapularis) burdens on white-footed mice (Peromyscus leucopus). J Mammal ; 77:266–273. Ostfeld RS, Schauber EM, Canham CD, Keesing F & al. (2001) Effects of acorn production and mouse abundance on abundance and Borrelia burgdorferi infection prevalence of nymphal Ixodes scapularis ticks. Vector Borne Zoonot Dis ; 1:55–63 Pederson AB, Grieves TJ (2008) The interaction of parasites and resource cause crashes in wild mouse population. J Anim Ecol ; 77:370–377 Schwan, TG, Burgdorfer, W, Schrumpf, ME, Karstens, RH. (1988) The urinary bladder, a consistent source of Borrelia burgdorferi in experimentally infected white-footed mice ( Peromyscus leucopus). J Clin Microbiol ; 26:893–895 (PDF, 4 pp). Schwan TG, Kime KK, Schrumpf ME, Coe JE et al. (1989) Antibody response in white-footed mice (Peromyscus leucopus ) experimental infected with the Lyme disease spirochete (Borrelia burgdorferi). Infect Immunol ; 57:3445–3451 Schwanz LE, Voordouw MJ, Brisson D& Ostfeld RS (2011) Borrelia burgdorferi has minimal impact on the Lyme disease reservoir host Peromyscus leucopus ; Vector-borne and zoonotic diseases, 11(2), 117-124
Зовнішні посилання Білонога миша , Державний Університет Нью-Йорка, Коледж Екології та Лісового господарства Білонога миша, CanadianFauna.com Білонога миша, сайт Canadian Biodiversity "Deer-mouse ", Encyclopedia Americana