Антоніо Аскарі (; 15 вересня 1888, Сорга, Італія — 26 липня 1925, Монлері, Франція) — італійський автогонщик, чемпіон серії Гран-прі.

Біографія Антоніо Аскарі народився у Бонферрато у муніципалітеті Сорга (провінція Верона, регіон Венето) у сім'ї торговця зерном.

Розпочав свою гоночну кар'єру на високих рівнях у 1919 році за кермом модернізованого автомобіля Fiat GP зразка 1914 року. Як і Енцо Феррарі він у 1919 році взяв участь у перших повоєнних перегонах «Targa Florio». У цих перегонах Аскарі не дістався фінішу, так як потрапив в аварію, вилетівши у глибокий яр. Невдачі переслідували його на цій трасі і у 1920, і у 1921 роках. Але у 1922 році він спромігся приїхати четвертим. Керуючи Alfa Romeo, він на «Targa Florio» у квітні 1923 року, прийшов до фінішу другим за своїм командним напарником Уго Сівоччі. І вже, у наступному місяці на трасі у Кремоні, він фінішував першим, вигравши найзначимішу гонку в історії Гран-прі. У 1924 році він знову переміг на трасі у Кремоні у своїх перших перегонах на автомобілі моделі «Alfa Romeo P2» з 8-циліндровим двигуном з турбонаддувом, конструкції Вітторіо Яно, а згодом у Монці він виборов Гран-прі Італії.

У сезоні 1925 року представляв спортивну команду Alfa Romeo на Всесвітньому чемпіонаті конструкторів автомобілів, що проводився Міжнародною асоціацією визнаних автомобільних клубів (). 1925 рік повинен був стати успішним для Антоніо Аскарі. Його автомобіль домінував у змаганнях на трасі Спа-Франкоршам, де він виграв свій перший Гран-прі Бельгії. Він міг встигнути поїсти і попити під час піт-стопу. Аскарі у зв'язку з цим отримав прізвисько — «Maestro» ()Enzo Ferrari Piloti, che gente. Conti Editore, III edizione, 1985..

У віці 36 років Аскарі загинув, очолюючи перегони на Гран-прі Франції 26 липня 1925 року за кермом Alfa Romeo P2 на трасі у Монлері, що розташоване 25 км на південь від Парижа. Антоніо був відмінним гонщиком, що завжди діяв на межі можливостей боліда. Це його і згубило, він зачепив огорожу, машина перекинулася декілька разів.

Він залишив семирічного сина, Альберто, який став згодом одним із успішних гонщиків Формули-1 на початку 1950-их років. У 1955-му Альберто Аскарі загинув за кермом у віці тих же 36, що й батько, 26 числа але іншого місяця.

Антоніо Аскарі похований на Монументальному кладовищі у Мілані.

Примітки

Посилання Biografia su Museo dell'Auto