Вілю́йське пла́то (), підведена ділянка Середньосибірського плоскогір'я в сточищі верхньої течії Вілюя, (Якутія).
Довжина близько 400 км, Ширина 200 км; Висота міждолинних просторів 700—900 м (найбільша 962 м).
Плато знаходиться на межі Якутії, Красноярського краю та Іркутської області. Висота — до 962 м (в середньому — 700—900). Вилюйское плато // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978. Геологічно район складений траппами, доломітами і вапняками.
Вілюйськое плато — витік таких великих річок як Вілюй, Марха, Оленьок, Игиатта. На території плато виявлена вічна мерзлота потужністю до 1,5 км, найпотужніша у світі.Вилюйское плато // Словарь современных географических названий / Рус. геогр. о-во. Моск. центр; Под общ. ред. акад. В. М. Котлякова. Институт географии РАН. — Екатеринбург: У-Фактория, 2006.
На плоских вершинах — тундра, по схилах — рідка модринова тайга, в долинах річок — луки. Клімат — різко континентальний, зими — одні з найсуворіших у Північній півкулі.
Примітки