Карлос Жерману (, 14 серпня 1970, Домінгус-Мартінс) — бразильський футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Виступав, зокрема, за клуб «Васко да Гама», з яким став володарем Кубка Лібертадорес та переможцем низки національних трофеїв, а також національну збірну Бразилії. У складі збірної — володар Кубка Америки та віце-чемпіон світу.

Клубна кар'єра Народився 14 серпня 1970 року в місті Домінгус-Мартінс. Розпочав свою футбольну кар'єру в 1985 році, коли був виявлений тренером «Васко да Гама», який запропонував йому приєднається до молодіжної команди для перегляду. У тому ж році він став першим воротарем молодіжного складу.

Коли основний воротар команди, Акасіо, покинув клуб, Карлос Жерману відразу став основним воротарем першої команди. Він виграв з клубом низку трофеїв і був названий кращим воротарем бразильського чемпіонату в 1997 році. Його перший трофей з «Васко» був здобутий в 1992 році, коли він виграв чемпіонат штату Ріо-де-Жанейро, і менш значимий трофей Кубок Гуанабара. У 1993 році він знову став чемпіоном штату, а у 1994 році він повторив цей успіх, а також вдруге виграв Кубок Гуанабара. У 1997 році Жерману перший і єдиний раз у своїй кар'єрі став чемпіоном Бразилії. У 1998 році «Васко да Гама» з Карлосом у воротах вийшла у фінал Кубка Лібертадорес, де перемогла еквадорську «Барселону» (Гуаякіль) (2:0, 2:1). У тому ж році Карлос знову виграв Кубок Гуанабара та чемпіонат штату, але програв з рахунком 1:2 Міжконтинентальний кубок мадридському «Реалу». Загалом за клуб Жерману грав до 1999 року, зігравши зп цей час 119 матчів у бразильській лізі.

У 1999 році у нього почалися розбіжності з президентом «Васко», Антоніо Соаресом Калсадою, і він покинув клуб. Він підписав чотирирічний контракт з «Сантосом» в 2000 році, але вже через рік клуб не зміг виплатити всю суму контракту, і він став вільним агентом.

У 2001 році Жерману перейшов у «Португезу Деспортос», де, як і в «Сантосі», провів лише один сезон.

У 2002 році він повернувся в Ріо і грав за «Ботафогу», але команда в першому ж сезоні вилетіла до Серії В, тому Карлос перейшов у «Пайсанду» (Белен), де провів наступний сезон.

З 2004 року грав за клуби з Ріо-де-Жанейро — «Америку», рідну «Васко да Гаму» та «Мадурейру».

Завершив професійну ігрову кар'єру в португальському клубі «Пенафіел», за який виступав протягом сезону 2005/06 років, але команда зайняла останнє 16 місце і вилетіла з вищого дивізіону.

Виступи за збірні 1987 року дебютував у складі юнацької збірної Бразилії, взяв участь у 3 іграх на юнацькому рівні. Карлос представляв свою країну на юнацькому чемпіонаті світу 1987, де Бразилія вилетіла з групи з останнього місця, не забивши жодного гола.

Протягом 1988—1989 років залучався до складу молодіжної збірної Бразилії, разом з якою взяв участь у молодіжному чемпіонаті світу 1989, здобувши бронзові нагороди турніру. А за рік до того, у 1988 році, його взяли воротарем молодіжної збірної Бразилії на чемпіонат Південної Америки, де бразильці стали чемпіонами.

11 жовтня 1995 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії в товариському матчі проти збірної Уругваю. У 1997 році Жерману виграв золоту медаль розіграшу Кубка Америки 1997 року у Болівії, а в наступному році був у заявці команди на Золотому кубку КОНКАКАФ 1998 року у США, на якому команда здобула бронзові нагороди, та чемпіонаті світу 1998 року у Франції, де разом з командою здобув «срібло»1998 FIFA World Cup: Brazil Squad FIFA. Retrieved 22 January 2010..

Після «мундіалю», на якому Жерману так і не зіграв жодної гри, воротар більше не зіграв жодного матчу за збірну, хоча ще був у заявці збірної на Кубку конфедерацій 2001 року в Японії і Південній Кореї, де бразильці зайняли четверте місце. Всього протягом кар'єри у національній команді провів у формі головної команди країни 9 матчів, пропустивши 9 голів.

Кар'єра тренера Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2006 року, ставши тренером воротарів клубу «Португеза Деспортос».

В 2008 році недовго пропрацював з воротарями в «ЦФЗ до Ріо», після чого того ж року перейшов на цю ж посаду в рідне «Васко да Гама»Supervasco.com — Carlos Germano volta ao Vasco, де працював до 2014 року, в кінці якого покинув клуб через зміну керівництва.

Статистика

Клубна

|1990||rowspan="10"|«Васко да Гама»||rowspan="14"|Серія A||0||0 |- |1991||4||0 |- |1992||1||0 |- |1993||12||0 |- |1994||20||0 |- |1995||21||0 |- |1996||13||0 |- |1997||14||0 |- |1998||15||0 |- |1999||20||0 |- |2000||«Сантус»||11||0 |- |2001||«Португеза Деспортос»||20||0 |- |2002||«Ботафогу»||24||0 |- |2003||«Пайсанду» (Белен)||23||0 |- |2004||«Америка»||rowspan="2"|Серія C||?||? |- |2005||«Мадурейра»||?||?

|2005-06||«Пенафіел»||Прімейра-Ліга||?||? 198||0 0||0 198||0

Збірна

|1995||3||0 |- |1996||2||0 |- |1997||3||0 |- |1998||1||0 |- !Всього||9||0

Титули і досягнення Клуб Чемпіон Бразилії (1): 1997 Чемпіон штату Ріо-де-Жанейро (4): 1992, 1993, 1994, 1998 Переможець Турніру Ріо-Сан-Паулу (1): 1999 Володар Кубка Гуанабара (3): 1992, 1994, 1998 Володар Трофея Ріо (4): 1992, 1993, 1998, 1999 Володар Кубка Лібертадорес (1): 1998

Збірні Володар Кубка Америки (1): 1997 Віце-чемпіон світу: 1998 Чемпіон Південної Америки (U-20): 1988 Бронзовий призер Золотого кубка КОНКАКАФ: 1998

Індивідуальні Володар Срібного м'яча Бразилії: 1997

Примітки

Посилання