Емануель Шлехтер (псевд. Еман; 9 жовтня 1904 або 26 березня, Львів — 11 листопада 1943, Львів) — єврейсько-польський піснярБатярська «Tylko we Lwowie» — найвідоміша пісня про Львів , автор текстів пісень, сценарист, сатирик, перекладач, співак, композитор і режисер.
Життєпис Походив із полонізованої єврейської родини середнього достатку. Як доброволець (будучи ще гімназистом) боровся у війні з більшовиками 1920 року. Студіював право в Університеті Яна Казимира у Львові і водночас виступав у кабаре та театрах. Від початку був пов'язаний з Польським Радіо Львів, де виявив себе як мовний пурист, про якого колеги говорили: «більш польський, ніж поляки». Навіть прізвище своє записував згідно з польською транслітерацією: Szlechter. Близько 1933 року виїхав до Варшави.
Замордований окупантами разом з дружиною і сином у Янівському концентраційному таборі у Львові не пізніше 1943 року.
Доробок У Варшаві став одним із найбажаніших авторів діалогів, сценаріїв, пісень. Брав участь у створенні майже тридцяти фільмів, в тому числі трьох фільмів Міхала Вашинського (Michał Waszyński) про львівських батярів — Щепка і Тонька. Його пісні і нині відомі у Польщі, хоча прізвище автора текстів залишається в тіні. «Кожен може кохати» («Każdemu wolno kochać»), «А мені шкода літа» («A mnie jest szkoda lata»), «Трішки щастя в коханні» («Odrobinę szczęścia w miłości»), «Сексепіл» («Sexapeal»), «На дев'яту домовився з нею» («Umówiłem się z nią na 9-tą»). «Львівські» пісні: «Тільку ві Львові» («Tylko we Lwowie»)Співає Віктор Морозов , «Серце батяра» («Serce batiara»), «Маю ітару ві Львові куплену» («Mam gitarę kupioną we Lwowie», інша назва «Розспіваний Львів»(«Rozśpiewany Lwów») чи «Ми два обацвай») («My dwaj obacwaj»)Редзік Адам. Хроніка подій. Емануель Шлехтер .
Примітки
Джерела Adam Redzik. Jak twórca szlagierów wszech czasów nie został adwokatem — Rzecz o Emanuelu Schlechterze (1904—1943). w 110. rocznicę urodzin i 70. rocznicę śmierci. «Palestra». 1–2, s. 245—255, 2014. Skocz do: a b c d e Schlechter, Emanuel. Biografia. W: Biblioteka Polskiej Piosenki [on-line]. [dostęp 2014-09-16]. Skocz do góry ↑ Tak: T. Lerski, Emanuel Schlechter: wspomnienie o autorze lwowskich piosenek, «Rocznik Lwowski» 1999, s. 101—107; tenże, Emanuel Schlechter. Wspomnienie o autorze piosenek, «Piosenka» 2006, R. 1, z. 2, s. 95–98; tenże, Szlechter Emanuel, «Polski Słownik Biograficzny», T. XLVIII/3, z. 198, s. 352—353. Redzik, Emil Henryk Szlechter (1906—1995) — w dwudziestą rocznicę śmierci, «Palestra» 2015, nr 1-2, s. 216. Tomasz S. Lerski: Emanuel Szlechter. W: Polski Słownik Biograficzny. T. 48. s. 351—353. Redzik, Emil Henryk Szlechter (1906—1995) — w dwudziestą rocznicę śmierci, «Palestra» 2015, nr 1-2, s. 216. Redzik, Jak twórca szlagierów wszech czasów nie został adwokatem — rzecz o Emanuelu Schlechterze (1904—1943). W 110. rocznicę urodzin i 70. rocznicę śmierci, «Palestra» 2014, nr 1-2, s. 245—255. Посилання