Юхи́м Петро́вич Люце́нко (, 12 жовтня 1776, Янівка, Чернігівська сотня, Чернігівський полк, Гетьманщина — 28 грудня 1854, Санкт-Петербург) — український агроном, письменник, перекладач, статський радник.

Життєпис Народився 12 жовтня 1776 року в сім'ї янівського православного священика. 1791 закінчив Чернігівську духовну семінарію.

1793 — закінчив Кадетський корпус у Шклові.

1799 — закінчив Імператорський Московський університет з отриманням звання дійсного студента.

Не зважив на поради університетського керівництва залишитися, щоб займатися літературою, та вступив 27 квітня 1799 до Практичної школи землеробства поблизу Царського села, де в числі 7 студентів, замовлених Найвищим указом, навчався за державний рахунок.

Службова діяльність 31 липня 1800 — чин колезький реєстратор.

12 липня 1801 — призначений наставником курсу хліборобства.

27 жовтня 1803 — переведений у департамент земель та нерухомого майна, які належали царській сім'ї.

1 лютого 1806 — переведений у господарський підрозділ медико-філантропічного комітету заступником постійного (головного) секретаря із збереженням належності до департаменту земель та нерухомого майна, які належали царській сім'ї.

З 16 липня 1808 — у чині титулярний радник завідувач першого столу в другому підрозділі департаменту земель та нерухомого майна, які належали царській сім'їАдрес-календарь г.1809 ч.1 С. 60Адрес-календарь г.1810 ч.1 С. 64Адрес-календарь г.1811 ч.1 С. 76.

20 січня 1809 — звільнений з медико-філантропічного комітету із залишенням у департаменті земель та нерухомого майна, які належали царській сім'ї

8 серпня 1811 — переведений у Імператорський царськосільський ліцей першим секретарем господарського правління, ймовірно, за рекомендацією тестя директора ліцею Василя Федоровича Малиновського — протоієрея Андрія Панасовича Самбірського, який був першим керівником Практичної школи землеробстваАдрес-календарь г.1812 ч.1 С. 450 Адрес-календарь г.1813 ч.1 С. 483 .

28 жовтня 1811 — отримує чин колезький асесор.

20 серпня 1813 — переведений завідувачем столу в загальній канцелярії військового міністраАдрес-календарь г.1815 ч.1 С. 224 .

Одночасно 1814 стає членом комітету та хранителем бібліотеки і архіву Імператорського вільного економічного товаристваАдрес-календарь г.1815 ч.1 С. 733 .

8 січня 1816 року у чині 7 класу переведений комісіонером до провіантського штату і 1816 року стає членом Санкт-Петербурзького Провіантського Депо.

Займає посаду вченого секретаря у інженерному підрозділі Військового вченого комітету при Головному штабі у 1820—1824 роках у чині надвірний радникАдрес-календарь г.1821 ч.1 С. 126Адрес-календарь г.1822 ч.1 С. 99Адрес-календарь г.1823 ч.1 С. 106Адрес-календарь г.1824 ч.1 С. 109, у 1824—1829 роках у чині чиновника 6 класуАдрес-календарь г.1825 ч.1 С. 111Адрес-календарь г.1826 ч.1 С. 115 Адрес-календарь г.1827 ч.1 С. 130Адрес-календарь г.1828 ч.1 С. 138 Адрес-календарь г.1829 ч.1 С. 147 , у 1830—1831 роках у чині чиновника 5 класуАдрес-календарь г.1831 ч.1 С. 116 .

Літературна діяльність Починає із співробітництва 1792 з журналами «Дело от безделья», «Прохладные часы», 1799 року — у першій частині «Ипокрены», 1805 року — у «Журнале для пользы и удовольствия», де розмістив велику кількість віршованих та прозових п'єс як власних, так і перекладних з давніх та нових мов.

Переклав трагедію Шиллера «Марія Стюарт», вистави якої пройшли 1810 року в обох театрах Санкт-Петербурга.

Один з фундаторів Санкт-Петербурзького вільного товариства любителів російської літературиАдрес-календарь г.1821 ч.1 С. 708 Адрес-календарь г.1822 ч.1 С. 560 Адрес-календарь г.1823 ч.1 С. 586 Адрес-календарь г.1824 ч.1 С. 589 Адрес-календарь г.1825 ч.1 С. 607 .

Друковані видання: «Похищение Прозерпины наизнанку», у 3-х піснях. М., 1794. 2-е видання СПб.,1805. «Ода на прибытие государя императора Павла Петровича в Москву для всерадостного коронования», М., 1797. «Наука любить», М. 1798. Переклад з фр. «Благодарность его превосходительству, д. с. с. и кавалеру, медицины доктору Самойловичу в городе Николаеве», 1804. Фіндлетер «Собрание кратких экономических сочинений, основанных на опытах и практике славнейших английских фермеров», у 2-х част., Переклад з фр. 1806. «Европейскій Музей», періодичне видання, 1809. «Жизнь Екатерины I», СПб, 1809. «Полная новейшая французская грамматика», СПб., 1811. Франсуа Гільйом Дукре-Думініль «Яшенька и Жоржетта, или Приключение двух младенцев, обитавших на горе». Переклад з фр. «Царь Иван Васильевич Грозный на звериной охоте», 1816. «Чеслав», 1818. Іоан Масон «О познании самого себя», 1819. Переклад з нім. Франсуа Фенелон «Странствование Телемака», 1822. Переклад з фр. Джон Мілтон «Потерянный рай», СПб., 1824. Переклад з англ. Крістоф Мартін Віланд «Вастола, или Желания. Повесть в стихах, соч. Виланда. В 3-х ч. Изд. А. Пушкиным». 1835. Переклад з нім. від 1807 р. «Путешествие в Азиатскую Грецию», у 2-х част., М. Переклад з фр. Фрідріх Август Людвіг фон Бургсдорф «Руководство к надежному воспитанию и насаждению иностранных и домашних дерев, которые в Германии, равномерно в средней и южной части России на свободе произрастать могут», у 2-х част., СПб., 1801—1803. Переклад з нім. «11-я песнь Энеиды на изнанку», СПб.

Не видані рукописи: «Сельская экономия для дам», ч. I, з кресленням. «Избранные места и краткие поэмы из лучших древних и новых иностранных писателей, стихами». Овідій «Виховання» у 4-х піснях. З IX част. Героїд. Переклад видання Дората з фр. Систематическая выписка из 24-х частей Трудов С.-Петербургского Имп. Вольного Экономического общества".

Нагороди орден Святої Анни 4 ступеня (21 листопада 1810);

Останні роки життя 1843 року у чині статський радник пішов у відставку.

1844 року внесений у дворянську родовідну книгуЦГИА. Фонд 536. Опись 6 О внесении в дворянскую родословную книгу. 1791—1918. Спр. 1263

Помер 28 грудня 1854. Похований на Смоленському кладовищі.

Сім'я Дружина ?.

Син Данило ( ? — ?) — титулярний радник, український педагог.

Син Олександр (1807 — 9 лютого 1884) — дійсний статський радник, український археолог, музеєзнавець.

Донька Анастасія ( 1808 — 1891), у шлюбі з Микитою Петровичем НеїловимN-Неелова//GENI.

Син Федір — колезький радник, у 1864 році — старший контролер-ревізор департаменту Державного казначейства.

Син Юхим ( 1810 — 1891) — надвірний радник, у 1857 році — старший завідувач підрозділу департаменту Державного казначейства, український археолог і поет.

Зазначення

Посилання

Джерела

Матеріали російської Вікітеки

Люценко Ефим (fb2)//coollib