«Я її добре знав» () — італійський фільм режисера Антоніо П'єтранджелі 1965 року. Фільм був внесений до списку 100 італійських фільмів, які потрібно зберегти (100 film italiani da salvare), від післявоєнних до 80-х років.
Сюжет Молода і гарна селянка Адріана Астареллі (Стефанія Сандреллі) переїжджає до Рима, щоб знайти свій шлях у світі акторів, журналістів та моделей. Вона наївна, неосвічена і живе навіть не днем, а хвилиною, щедро даруючи свою любов за порухом серця. Незабаром у неї з'являється сумнівна порадниця, яка хоче зробити з неї фотомодель і вводить її до кола фотографів та дизайнерів. Та поступово через підлість і приниження Адріана починає усвідомлювати істинну природу цього блискучого шоу.
Ролі виконують Стефанія Сандреллі — Адріана Астареллі — Еміліо Річчі Жан-Клод Бріалі — Даріо Ніно Манфреді — Чянфанна Енріко Марія Салерно — Роберто Уго Тоньяцці — Джіджі Баджіні Франко Фабріці — Паганеллі Турі Ферро — комісар
Навколо фільму Міст, який видно з вікна Адріани у кінці фільму, є міст Тестаччо над рікою Тибр у Римі, що з'єднує XX район Риму Тестаччо з залізничним вокзалом Трастевере. Адреса помешкання Адріани: Lungotevere Portuense (бульвар, що проходить уздовж річки Тибр у Римі), 158, 00153 Roma, Італія. У фінальній сцені фільму звучить популярна у 1965 році безжурна мелодія танцю летка-єнка (Letkis), який був створений на початку 1960-х років фінським композитором . Грамплатівки з мелодією танцю вийшли в 92 країнах світу.
Нагороди 1966 Премія «Срібна стрічка» Італійського національного синдикату кіножурналістів: режисерові найкращого фільму — Антоніо П'єтранджелі — Руджеро Маккарі, Етторе Скола, Антоніо П'єтранджелі — Уго Тоньяцці : Премія «Золотий кубок» (Італія): — Антоніо П'єтранджелі 1966 Премія на Міжнародному кінофестивалі у Мар-дель-Плата, (Аргентина): найкращий режисер — Антоніо П'єтранджелі
Примітки
Посилання (26.04.2023) (06.08.2020)