Transitgas — газопровід, що через Швейцарію з'єднує газотранспортні системи Німеччини, Франції та Італії.
Із початком розробки в Нідерландах унікального родовища Гронінген виникли плани поставок блакитного палива не лише до найближчих сусідів, а й до Італії. Блакитне паливо повинно було прийти сюди транзитом через Німеччину, де у 1974 році ввели в експлуатацію Трансєвропейський газопровід, та Швейцарію. Трубопровід по території останньої довжиною 164 км завершили у тому ж 1974-му. Він перетинав Рейн та виходив до вимірювальної станції Вальбах (Wallbach), після чого слідував у південному напрямку через центральне швейцарське плато та Альпи (де для нього спорудили кілька тунелів) і виходив до Пассо-Грієс (Passo Gries) на італійському кордоні, де передавав ресурс до газопроводу Пассо-Грієс – Мортара. Для забезпечення роботи газопроводу в Русвілі (Ruswil) звели компресорну станцію. Діаметр трубопровода від німецького кордону до Русвілю становив 900 мм, південніше — 850 мм.
Протягом перших років експлуатації обсяги транспортування через Transitgas складали від 5 до 7 млрд. м³. Для задоволення зростаючих потреб самої Швейцарії у 1994-му спорудили лупінг довжиною 33 км та діаметром 900 мм на ділянці від ГВС Вальбах до Däniken.
Враховуючи зростаючий попит в Італії у другій половині 1990-х років вирішили провести масштабне розширення Transitgas, для чого: на першій ділянці через Рейн до ГВС Вальбах проклали другу нитку діаметром 900 мм; на ділянці Däniken — КС Русвіль проклали другу нитку діаметром 1200 мм паралельно до існуючої 900 мм; на ділянці КС Русвіль — Пассо-Грієс трубу діаметром 850 мм замінили на 1200 мм. до початкової ділянки маршруту вивели газопровід Морельмезон – Родерсдорф – Лосторф, що забезпечив подачу ресурсу із газотранспортної системи Франції.
Таким чином, в підсумку від Рейну до Däniken пролягають 2 нитки 900 мм, від Däniken до КС Русвіль 2 нитки 900 та 1200 мм, та після КС Русвіль одна нитка 1200 мм. Загальна довжина ділянок 1200 мм складає 131,7 км, ділянок 900 мм 160,7 км.
Роботи по розширенню газопровідної системи розпочались у 1997 році. В межах цього проекту також підсилили потужність КС Русвіль та обладнали її двома котлами-утилізаторами, що дозволяють використовувати надлишкове тепло. Після модернізації потужність Transitgas зросла в 3 рази, і у 2003 році обсяги поставок через Вальбах (з Німеччини) та Родерсдорф (з Франції) склали 15,7 млрд. м³.
Примітки