Володи́мир Степа́нович Татоми́р ( — ) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Короткий життєпис Народився 1983 року в селі Романівка (Дзержинський район, Житомирська область). Створив родину; виховували сина.
У часі війни — гранатометник 42-го батальйону територіальної оборони ЗС України Кіровоградської області «Рух Опору».
28 серпня військовики рухалися на вантажівці «Урал» та потрапили у засідку терористів між Новокатеринівкою та Ленінським; у бою загинули сержант 42-го БТРО Юрій Кириєнко, солдати Дмитро Ільгільдінов, Анатолій Лифар, Ілля Письмений, дещо віддаленіше — Євген Мельничук, Володимир Татомир, Максим Харченко.
Знайдений пошуковою групою «Місія „Евакуація-200“» («Чорний тюльпан») 25 вересня 2014-го. Похований у місті Дніпро на Краснопільському цвинтарі.
Без Володимира лишились мама та син.
Нагороди та вшанування За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений: 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» в Києві: секція 3, ряд 4, місце 22 Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня в різні роки внаслідок російської збройної агресіїРанковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня Іловайський Хрест (посмертно)
Примітки
Джерела Татомир Володимир Степанович