Георгій Васильович Гайко ( 21 грудня 1936, Волока (Вижницький район) Чернівецької обл.) — український медик, доктор медичних наук (1985), професор (1992), академік Національної академії медичних наук України (травматологія і ортопедія 2012); член секції Комітету з державних премій України в галузі науки і техніки; завідувач кафедри та завідувач дисципліни Київського медичного університету (з 1995); заслужений діяч науки і техніки України (1995), лауреат державної премії України в галузі науки і техніки (1996), лауреат премії з клінічної медицини Національної медичної академії наук України (2002), директор Інституту травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України (з 1989).

Життєпис Георгій Васильович Гайко народився 21 грудня 1936 р. в селі Волока (Вижницький район) Чернівецької області.

Становлення в медицині У 1960 р. Чернівецький медичний інститут та був направлений на роботу в лікарнях Південно-Казахстанської області.

У 1963 р. проходив навчання в Запорізькому інституті удосконалення лікарів за спеціальністю «Ортопедія та травматологія».

З 1963 р. до 1964 р. працював хірургом Мелітопольської міської лікарні.

Наукова діяльність З 1964 р. Гайко Г. В. працює в Інституті травматології та ортопедії Академії медичних наук УРСР на посадах наукового співробітника, старшого наукового співробітника, вченого секретаря.

У 1968 р. — захистив кандидатську дисертацію.

З 1975 р. по 1978 р. — відряджений до Алжиру, де працює ортопедом — травматологом Центрального шпиталю країни.

У 1980 р. — присвоєно наукове звання «Старший науковий співробітник».

З1983 р. — заступник директора Інституту травматології та ортопедії Академії медичних наук УРСР.

У 1985 р. — захистив докторську дисертацію.

З 1989 р. — директор Інституту травматології та ортопедії Академії медичних наук УРСР, де керує клінікою захворювань суглобів у дітей та підлітків.

З 1992 р. — професор.

З 1995 р. — завідувач кафедри травматології та ортопедії Київського медичного університету та відповідної дисципліни.

З 1998 р. — член Американської академії ортопедів-хірургів.

З 2002 р. — керує клінікою травматології та ортопедії для дорослих у підпорядкованому йому Інституті.

Підготував 9 докторів та 14 кандидатів наук.

Публікації Автор понад 500 наукових робіт, у тому числі: 12 монографій, один підручник, 13 довідників та посібників, 10 авторських свідоцтв на винаходи, 11 патентів на корисні моделі, 20 методичних рекомендацій та інформаційних листів.

Основні наукові труди : «Актуальні питання кістково — гнійної хірургії» 1995; «Хірургічне лікування пошкоджень плечового сплетіння» 2001; «Відновна хірургія деструктивних форм кістково — суглобного туберкульозу та остеомієліту та їх наслідків» 2002; «Функциональная перестройка костей и ее клиническое значение» 2004; «Витамин Д и костная система» 2008; «Диагностика и лечение анкилозирующего спондилита» 2010; «Эндопротезы суставов человека: материалы и технологии» 2011.

Редакторська діяльність Редактор журналу «Вісник ортопедії, травматології та протезування». Член редколегій 9 українських та двох зарубіжних журналів.

Громадська діяльність Почесний президент Української асоціації травматологів-ортопедів. Член Наукової медичної ради МОЗ України. Голова комісії «Травматологія та ортопедія» при Науковій медичній раді МОЗ України і Національній АМН України. Член атестаційної комісії при Президії Національної АМН України. Член секції Комітету з державних премій України в галузі науки і техніки. Член ради, заступник голови Громадської організації Земляцтво буковинців у місті Києві «Буковина»

Нагороди У 1982 р. — Медаль «В пам'ять 1500-ліття Києва» У 1986 р. — Медаль «Ветеран праці» У 1995 р. — Почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» У 1996 р. — Державна премія України в галузі науки і техніки У 2004 р. — Орден «За заслуги» III ступеня У 2002 р. — Премія Національної академії медичних наук України У 2006 р. — Почесна грамота Кабінету Міністрів України У 1986 р. — Медаль «Ветеран праці» У 2017 р. — Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (21 січня 2017) — За значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю

Примітки

Джерела Біографія на сайті НА МН України Біографія на сайті Інституту Біографія на сайті «Енциклопедія сучасної України» Біографія на сайті «Асоціація випускників Буковинського державного медичного університету» Біографія на сайті «Новини медицини і фармації» Книга про Гайка Георгія Васильовича на сайті «Буква МЕД» Академік Георгій ГАЙКО: «Кожен наш хворий — своєрідний ексклюзив, і рішення під час його лікування доводиться приймати на ходу», газета «Голос України» від 21.12.2016 Стаття про Гайка Г. В. на сайті Інституту від 12.12.2016

Посилання