Комісія Юнкера — європейська комісія, яка працювала з 1 листопада 2014 року по 30 листопада 2019 року. Її президентом був Жан-Клод Юнкер, який керував роботою 27 інших комісарів (по одному від кожної з держави-члена, що входять до складу Європейського Союзу, окрім Люксембургу, який є державою Юнкера). У липні 2014 року Юнкер був офіційно обраний наступником Жозе Мануеля Баррозу, який того ж року завершив свою другу каденцію.
Вибори
На парламентських виборах 2014 року Юнкер балотувався як кандидат від Європейської народної партії (ЄНП) на посаду президента Європейської комісії. ЄНП здобула більшість у парламенті, і 27 червня Європейська рада висунула його на цю посаду. Пізніше, 15 липня 2014 року, Європейський парламент обрав Юнкера новим президентом Комісії.Parliament elects ‘politically ecumenical’ Juncker as Commission President EurActivBlow to Cameron as centrist MEPs back Juncker for European commission job The Guardian 22 жовтня Європейський парламент схвалив комісію Юнкера в повному складі, і під час засідання Європейської ради 23–24 жовтня 2014 року Рада офіційно призначила нову Комісію. 1 листопада 2014 року нова Комісія офіційно вступила на посаду. Юнкер окреслив порядок денний свого президентства з десяти пунктів, зосереджений на робочих місцях та зростанні.Jean-Claude Juncker: My Agenda for Jobs, Growth, Fairness and Democratic Change The Parliament Magazine
Політика За часів Комісії Юнкера було прийнято Загальний регламент про захист даних . Комісія спільно розробила закон, що завершилося тристоронньою пропозицією між Комісією, Парламентом та Радою 15 грудня 2015 року. GDPR набув чинності 24 травня 2016 року.
Комісія скасувала роздрібну плату за роумінг телефонних та мобільних даних у державах-членах та деяких інших країнах («Роумінг як вдома»).
Інституційна реорганізація Юнкер зробив роботу Комісії більш спрямованою «зверху вниз», зміцнивши Генеральний секретаріат двома способами. По-перше, він надав йому функцію «варта» щодо нових ініціатив. Усі «великі ініціативи» відтепер повинні бути схвалені «відповідним(и) віце-президентом(ами) та Першим віце-президентом, якщо вони не ініційовані безпосередньо Президентом». По-друге, Генерального секретаря було призначено головою всіх міжвідомчих керівних груп (МКГ), що займаються пріоритетними ініціативами в робочій програмі Комісії.
Юнкер також скасував посаду комісара з питань кліматичних дій, об'єднавши її з портфелем енергетичних служб, щоб покращити співпрацю між співробітниками Генерального директорату (ГД) з питань енергетики та колишнього ГД з питань кліматичних дій.
Формування 27 червня 2014 року 26 з 28 учасників зустрічі на вищому рівні лідерів Євросоюзу підтримали кандидатуру Жана-Клода Юнкера на посаду голови нової комісії, всупереч позиції Девіда Кемерона.
15 липня 2014 року Європейський парламент таємним голосуванням, більшістю в 422 голоси «за», «проти» 250 та 47 «утрималися» затвердив призначення Юнкера.
У відповідності з юридичними процедурами Євросоюзу, новопризначений голова Комісії повинен сформувати її персональний склад, ґрунтуючись на пропозиціях держав-членів, але на цьому етапі Юнкер зустрів певні складності. Прем'єр-міністр Італії Маттео Ренці запропонував на посаду верховного представника Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки кандидатуру міністра закордонних справ Італії Федеріку Могеріні, але різку незгоду з цим призначенням висловили представники низки країн Східної Європи (насамперед Польщі, Естонії та Латвії), які, за повідомленнями преси, визнали її налаштованою дуже прихильно до Росії. В ході зустрічі голів держав і урядів Євросоюзу 16 липня 2014 року ці протиріччя подолати не вдалося, і рішення про формування нової Єврокомісії було перенесено на наступну зустріч. 30 серпня 2014 року в Брюсселі лідери країн Євросоюзу змогли узгодити склад комісії Юнкера.
22 жовтня 2014 року Європейський парламент остаточно затвердив персональний склад комісії більшістю в 423 голоси проти 209, до цього часу всі нові єврокомісари пройшли через індивідуальні парламентські слухання. Праві євроскептики, в тому числі Партія незалежності Сполученого Королівства, «зелені» і радикальні ліві залишилися в опозиції, але основні політичні блоки Європарламенту підтримали команду Юнкера. Він представляє Європейську народну партію, що перемогла на травневих виборах. Вперше запроваджено посаду першого заступника голови Комісії, яку посів ветеран європейської політики, голландець Франс Тиммерманс: однією з основних його завдань має стати розвиток принципу субсидіарності на тлі вимог Сполученого Королівства та інших членів Євросоюзу передати більше повноважень на національний рівень.
Колегія комісарів Під головуванням Юнкера працювала наступна колегія комісарів:Колегія Комісії ЄС
Партії
(14) (7) (4) (1) Президент – Висунення 27 червня 2014 Обрання 15 липня 2014 Вступ на посаду 1 листопада 2014Колишній прем'єр-міністр Жан-Клод Юнкер від Люксембургу (ЄНП–ХСНП)Перший віцепрезидент
– Затвердження 22 жовтня 2014 Вступ на посаду 1 листопада 2014Колишній міністр закордонних справ Франс Тіммерманс від Нідерландів (ПЄС–ПП)Віцепрезидентка та Висока представниця з питань закордонних справ і політики безпеки – Затвердження 22 жовтня 2014 Вступ на посаду 1 листопада 2014Колишня міністерка закордонних справ Федеріка Могеріні від Італії (ПЄС–ДП)Віцепрезидент
– Затвердження 22 жовтня 2014 Вступ на посаду 1 листопада 2014Колишній європейський комісар Марош Шефчович від Словаччини (ПЄС–SMER-SD)Віцепрезидент
– Затвердження 22 жовтня 2014 Вступ на посаду 1 листопада 2014Колишній прем'єр-міністр Юркі Катайнен від Фінляндії (ЄНП–НК)Віцепрезидент
– Затвердження 22 жовтня 2014 Вступ на посаду 1 листопада 2014Колишній прем'єр-міністр Валдіс Домбровскіс від Латвії (ЄНП–Єдність)Європейська комісарка
– Затвердження 22 жовтня 2014 Вступ на посаду 1 листопада 2014Колишня міністерка регіонального розвитку Вера Йоурова від Чехії (АЛДЄ–ANO)Європейська комісарка
– Оголошення 10 травня 2017 Вступ на посаду 7 липня 2017Колишня євродепутатка Марія Габрієл від Болгарії (ЄНП–ГЄРБ)Європейський комісар
– Затвердження 22 жовтня 2014 Вступ на посаду 1 листопада 2014Колишній міністр-президент Гюнтер Етінгер від Німеччини (ЄНП–ХДС)Європейський комісар
– Затвердження 22 жовтня 2014 Вступ на посаду 1 листопада 2014Колишній міністр фінансів П'єр Московісі від Франції (ПЄС–СП)Європейська комісарка
– Затвердження 22 жовтня 2014 Вступ на посаду 1 листопада 2014Колишня євродепутатка Маріанна Тіссен від Бельгії (ЄНП–ХДФ)Європейський комісар
– Затвердження 22 жовтня 2014 Вступ на посаду 1 листопада 2014Колишній європейський комісар Йоганнес Ган від Австрії (ЄНП–АНП)Європейський комісар
– Затвердження 22 жовтня 2014 Вступ на посаду 1 листопада 2014Колишній міністр закордонних справ Дімітріс Аврамопулос від Греції (ЄНП–НД)Європейський комісар
– Затвердження 22 жовтня 2014 Вступ на посаду 1 листопада 2014Колишній міністр охорони здоров'я Вітяніс Андрюкайтіс від Литви (ПЄС–СДПЛ)Європейський комісар
– Затвердження 15 вересня 2016 Вступ на посаду 19 вересня 2016Колишній посол Джуліан Кінг від Великої Британії (Безпартійний)Європейська комісарка
– Затвердження 22 жовтня 2014 Вступ на посаду 1 листопада 2014Колишня віцепрем'єрка Ельжбета Беньковська від Польщі (ЄНП–ГП)Європейська комісарка
– Затвердження 22 жовтня 2014 Вступ на посаду 1 листопада 2014Колишній міністр сільського господарства Мігель Аріас Каньєте від Іспанії (ЄНП–НП)Європейський комісар
– Затвердження 22 жовтня 2014 Вступ на посаду 1 листопада 2014Колишній віцепрем'єр-міністр Невен Міміца від Хорватії (ПЄС–СДП)Європейська комісарка
– Затвердження 22 жовтня 2014 Вступ на посаду 1 листопада 2014Колишня віцепрем'єрка Маргрете Вестагер від Данії (АЛДЄ–РВ)Європейська комісарка
– Затвердження 22 жовтня 2014 Вступ на посаду 1 листопада 2014Колишня віцепрем'єрка Віолета Булц від Словенії (АЛДЄ–ПСЦ)Європейська комісарка
– Затвердження 22 жовтня 2014 Вступ на посаду 1 листопада 2014Колишня міністерка у справах ЄС Сісілія Мальмстрем від Швеції (АЛДЄ–Л)Європейський комісар
– Затвердження 22 жовтня 2014 Вступ на посаду 1 листопада 2014Колишній міністр туризму Кармену Велья від Мальти (ПЄС–ЛП)Європейський комісар
– Затвердження 22 жовтня 2014 Вступ на посаду 1 листопада 2014Колишній віцепрем'єр-міністр Тібор Наврачич від Угорщини (ЄНП–Фідес)Європейський комісар
– Затвердження 22 жовтня 2014 Вступ на посаду 1 листопада 2014Колишній державний секретар Карлуш Моедаш від Португалії (ЄНП–СДП)Європейський комісар
– Затвердження 22 жовтня 2014 Вступ на посаду 1 листопада 2014Колишній міністр довкілля Філ Гоґан від Ірландії (ЄНП–ФГ)Європейський комісар
– Затвердження 22 жовтня 2014 Вступ на посаду 1 листопада 2014Колишній євродепутат Хрістос Стіліанідіс від Кіпру (ЄНП–DISY)
Колишні члени КомісарФотоПортфельДержава-членПартіяАнсіп обіймав посаду до 1 липня 2019 року.Цифровий єдиний ринок (Віцепрезидент) ЕстоніяАЛДЄКрецу обіймала посаду до 1 липня 2019 року.Регіональна політика РумуніяПЄС (до 2019)ЄДП (2019)Гілл обіймав посаду до 15 липня 2016 року.Фінансова стабільність, фінансові послуги та Союз ринків капіталу Велика БританіяАЄКРГеоргієва обіймала посаду до 31 грудня 2016 року.Бюджет та людські ресурси (Віцепрезидентка) БолгаріяЄНП
Історія
2014 рік 26 листопада 2014 року Жан-Клод Юнкер представив п'ятирічний інвестиційний план Євросоюзу в обсязі 315 млрд євро. В основі проекту лежить вкладення 21 млрд євро як стартового капіталу з метою залучити приватні інвестиції, які повинні становити більшу частину всієї заявленої суми.
2015 рік 2 квітня 2015 року на прес-конференції Федеріка Могеріні зробила офіційну заяву від імені Євросоюзу про підписання угоди між групою шести країн та Іраном про основні параметри обмеження ядерної програми Ірану.
18 травня 2015 року Федеріка Могеріні оголосила про прийняття Радою Європейського Союзу в складі міністрів оборони і закордонних справ рішення про початок європейської військової операції Eunavfor Med проти організаторів нелегального трафіку іммігрантів до Європи через Середземне море з Лівії. Штаб-квартира операції повинна бути розміщена в Римі, командувачем призначений адмірал Кредендино. На першому етапі метою операції є патрулювання силами флоту і авіації узбережжя Лівії з метою порятунку біженців, а у разі прийняття відповідної резолюції Ради безпеки ООН і рішення Європейської ради 25—26 червня 2015 року, повинні початися дії по конфіскацію суден та захопленню організаторів перевезення. Можливість проведення наземної операції на території Лівії Могеріні виключила.
29 червня 2015 року Жан-Клод Юнкер у ході своєї прес-конференції закликав греків проголосувати на майбутньому референдумі 5 липня за запропонований Євросоюзом план фінансового оздоровлення країни, оскільки грецький уряд бреше їм, і негативне голосування буде означати вихід Греції з єврозони.
14 липня 2015 року на спільній прес-конференції Федеріки Могеріні і міністра закордонних справ Ірану Мохаммада Заріфа у Відні оголошено про укладення іранської угоди за підсумками переговорів про обмеження іранської ядерної програми, що тривали з 2006 року.
29 листопада 2015 року лідери Євросоюзу підписали з Туреччиною угоду про шляхи розв'язання Європейської міграційної кризи. Згідно з угодою Туреччина повинна отримати фінансову допомогу в обсязі 3 млрд євро для облаштування біженців з країн Близького Сходу на її території, а до жовтня 2016 року можливе встановлення безвізового режиму поїздок громадян Туреччини в держави Шенгенської зони в разі, якщо буде виконано ряд умов. Жан-Клод Юнкер зазначив з цього приводу, що угода не скасовує вимог Європи до поліпшення ситуації з правами людини і свободою преси в Туреччині.
2016 рік 16 січня 2016 року глава європейської дипломатії Федеріка Могеріні і міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф оголосили на спільній прес-конференції у Відні про початок виконання угоди щодо ядерної програми Ірану і зняття з нього усіх міжнародних і односторонніх фінансових і економічних санкцій.