Леонора Абрамівна Блох (24 квітня 1881, Кременчук — 17 січня 1943, Алма-Ата) — українська радянська скульпторка і педагог.

Життєпис Народилася року в місті Кременчуці (нині Полтавська область, Україна) у сім'ї лікаря. Навчалась у Кременчуцькій жіночій гімназіїЖенская гимназия на Кагамлыцкой. / Улицами Кременчуга. ; у 1898 році — у школі Товариства заохочення мистецтв у Санкт-Петербурзі у Роберта Баха та у 1898—1905 роках в Парижі в студії Огюста Родена.

Протягом 1912—1917 років жила у Санкт-Петербурзі; у 1917—1941 роках — у Харкові. З 1922 року викладала у Харківському художньому технікумі і Художньому інституті (професор з 1924 року).

Агібалов Василь Іванович; Баранов Микола Андріанович; Бєляєва Олена Григорівна; Божко Антон Калістратович; Бондар Пилип Мусійович; Волькензон Олександр Йосипович; Вороніна Галина Прохорівна; Горенштейн Поліна Михайлівна; Дараган Андрій Іванович; Денисенко Григорій Павлович; Денисенко Михайло Іванович; Коломенський Петро Семенович; Ксьондзова Лідія Олександрівна; Кудрявцева Ольга Миколаївна; Лисенко Михайло Григорович; Лопатинська Людмила Василівна; Матвієнко Ірина Яківна; Мельгунова Ірина Михайлівна; Муравін Лев Давидович; Мухін Віктор Іванович; Ражба Яків Самійлович; Слюсар Євдокія Михайлівна; Стреляєв Микола Данилович; Твердянська Лідія Олександрівна; Тебенькова Антоніна Федорівна; Ткаченко Валентина Іванівна; Ярошик Ганна Іллівна. </div>

Померла в Алма-Аті 17 січня 1943 року.

Творчість Працювала у галузях станкової і монументальної скульптури. Брала участь у здійсненні плану монументальної пропаганди. Серед робіт: станкові твори

«Дівчина, яка заплітає косу» (1903—1912); «Дівчина-італійка» (1912, гіпс); «Голова дівчини» (1917, мармур; Харківський художній музей); «Танцівниця» (1917, бронза); «Жан Жорес» (1918—1921, гіпс); «Жан-Поль Марат» (1918—1921, гіпс); «Леонардо да Вінчі» (1918—1921, гіпс); «Жіночий портрет» (1930, гіпс; «Огюст Роден» (1932); «Іван Франко» (1932); «Карл Маркс» (1933, гіпс; Харківський художній музей); «Фрідріх Енгельс» (1934, гіпс; Харківський художній музей); «Радість материнства» (1936, гіпс; Харківський художній музей); «Олександр Пушкін» (1937, гіпс); «Мікеланджело» (1938—1939, гіпс); «Казашка-медсестра» (1942, гіпс). </div> пам'ятники

Тарасу Шевченку в Богодухові (1930-ті, бронза); надгробний на могилі Дмитра Багалія у Харкові (1932); Максиму Горькому в Донецьку (1933, бетон, не зберігся) Авторка проєкту пам'ят­ника Володимиру Короленку в Полтаві (1940).

Брала участь у конкурсі на пам'ятник Тарасові Шевченкові, оголошеному відділом мистецтв Раднаркому УРСР у лютому 1919 року. Проєкт відмічено серед кращих поряд з проєктами Бернарда Кратка та Івана Кавалерідзе. У 1926 році брала участь у конкурсі на пам'ятник для могили Тараса Шевченка в Каневі. З 22 поданих проєктів жоден не був рекомендований до здійснення, однак проєкт Леонори Блох був серед трьох закуплених.

Брала участь у виставках з 1910 року. Персональні виставки відбулися у Харкові у 1934 і 1947 роках.

Написала спогади «Як учив Роден» (видані у Києві у 1967 році).

У мистецтві Гіпсовий портрет Леонори Блох у 1950 році виконав скульптор Пилип Бондар.

Примітки

Література

Блох Леонора Абрамівна // ; Блох Леонора Абрамівна // ;

Блох Леонора Абрамівна // ; Блох Леонора Абрамівна // ; Блох Леонора Абрамівна // ;