Новодру́жеськ — місто в Україні, у Лисичанській міській громаді Сіверськодонецького району Луганської області. Розташоване на правому березі Сіверського Дінця, за 2 км від Лисичанська і за 3 км від станції Насвітевич на лінії Куп'янськ-Комишуваха.

Історія Шахтарське селище Новодружеськ засноване в 1935 році у зв'язку з будівництвом шахти «Новодружеська» проектною потужністю 1,5 тис. тонн вугілля на добу. Перші шахтобудівники жили в трьох дерев'яних бараках, а також в навколишніх селах. До кінця року споруджено ще 12 бараків для робітників, розпочато будівництво двоповерхових житлових будинків, введені в експлуатацію магазин та їдальня. У травні 1936 року були здані перші шість двоповерхових житлових будинків.

У грудні 1939 року шахта «Новодружеська» вступила до ладу. До червня 1941 року середньодобовий видобуток вугілля досягав 545 тонн. Вугілля з цієї шахти та з шахти Томаша (1921-1941рр) за допомогою повітряно-канатної дороги доставлялось на хімічний завод Русско-Краска (м.Рубіжне)

У жовтні 1938 року Новодружеськ був виділений в самостійну адміністративну одиницю. Селище увійшло до складу Лисичанського району. За переписом 1939 року в ньому мешкало 4704 людей. Напередодні Другої світової війни житловий фонд селища перевищував 20 тис. кв. метрів. Діяли дві школи, клуб, медичний пункт і амбулаторія, дитячий садок, ясла, два магазини, їдальня.

10 липня 1942 частини Червоної Армії тимчасово залишили Новодружеськ. За період окупації німецькі війська вбили 126 жителів, 130 людей вивезли до Німеччини. 6 лютого 1943 воїни Червоної Армії звільнили селище. Але 3 березня німецькі війська знову захопили населений пункт. Жителі цього разу пішли за Сіверський Донець разом з червоноармійцями. 2 вересня 1943 підрозділи 1003-го стрілецького полку 279-ї стрілецької дивізії, що наступали з Привольнянського плацдарму, з боєм зайняли Новодружеськ.

Відновлення шахти «Новодружеська» почалося в лютому 1945 року і закінчилося у грудні 1949 року. У наступному році середньодобовий видобуток вугілля склав 650 тонн, тобто був перевершений довоєнний рівень. У 1952 році почалося будівництво ще однієї шахти — Шахта «Томашевська-Південна».

Російське вторгнення в Україну 23 липня 2014 під час наступу підрозділів АТО місто було звільнено від загонів сепаратистів. У 2022 році місто було окуповано вдруге. Під час боїв Новодружеськ було сильно пошкоджено, станом на 2025 рік у місті не було світла, газу та води. За різними оцінками залишилося 10% населення.

Населення

Національний склад Національний склад населення за даними перепису 2001 року: НаціональністьВідсотокукраїнці64,39%росіяни32,36%білоруси1,54%татари0,66%поляки0,17%молдовани0,14%грузини0,13%інші/не вказали0,61%

Мовний склад Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: МоваЧисельність, осібДоляРосійська5 07155,40%Українська3 74040,86%Білоруська220,24%Вірменська30,03%Румунська30,03%Німецька10,01%Інші/Не вказали3143,43%Разом9 154100% За даними перепису 2001 року 40,86 % населення міста вказали українську мову рідною, 55,40 % — російську, 3,74 % — інші мовиБанк даних — перепис 2001.

Фото-галерея

Примітки

Посилання Облікова картка Новодружеськ. Історія міст і сіл України "

Література Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с. Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8 Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с. Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.