Отаманівка (до 1961 — Молодогвардійське, до 2024 — Молодогвардійськ) — місто в Україні, адміністративний центр однойменної міської громади Луганського району Луганської області. З 2014 року місто є тимчасово окупованим.
Загальні відомості Населення переважно працює на вугільних шахтах Холдингової компанії «Краснодонвугілля».
На території Отаманівки — 2 поштових відділення: вул. Леніна, індекс 94415 кв. Кошового, індекс 94418
Географія Загальна площа Отаманівки — 10 км². Довжина міста Отаманівка з півночі на південь — 3,2 км, зі сходу на захід — 2,7 км.
Місто розташоване в східній частині Донбасу, на відстані 4 км від Сорокиного. Географічно відноситься до степової зони.
Історія Виникнення міста зв'язане з початком промислового освоєння запасів коксівного вугілля у північно-західній частині Краснодонського геологічного району. Перші свердловини тут були пробурені в 1936 році. Широка розвідка вугільних пластів почалася в 1944 році. У 1949 році було закінчено розвідку пластів Атаманського комплексу для талівських шахт.
Одночасно з закладанням перших шахт виникло шахтарське селище Атаманівка. Спочатку тут будувалися одноповерхові будинки. Але бурхливий розвиток вугільної промисловості і широкий розмах шахтного будівництва обумовили швидке зростання селища. Рішення про будівництво міста Молодогвардійська було прийнято Міністерством вугільної промисловості СРСР у 1952 році. Взимку 1953 року були проведені геодезичні роботи з проектування міста на місцевості. А влітку 1954 року приступили до закладки вулиць. У 1955 році було закладено три чотириповерхових будинки і фундамент Палацу культури, а в 1957 році перших новоселів прийняли шість нових багатоквартирних будинків. Нове житлове селище отримало назву Соцмістечко (соціалістичне містечко).
У 1960 році селище будівництва шахт «Самсонівська» №1, №2 і «Талівська» №2 отримало назву Молодогвардійське на честь молодіжної підпільної організації часів Другої світової війни і віднесено до селищ міського типу — «Молодої гвардії». У 1961 році отримало статус міста і назву Молодогвардійськ. У 1965 році до Молодогвардійська приєднана Атаманівка.
З 2014 року місто є окупованим російською армією в ході війни на сході України.
10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування міста на Отаманівка.
19 вересня 2024 року Верховна Рада підтримала перейменування Молодогвардійська на Отаманівку. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності.
Населення
Чисельність +Зміна чисельності міста Отаманівка197019791989200120032004200521 846 27 395 31 766 25 528 25 213 24 944 24 7162006200720082009201020112012 24 476 24 256 24 131 23 922 23 757 23 580 23 43020132014 23 332 23 113
Національний склад Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року: НаціональністьВідсотокросіяни57.68%українці38.57%білоруси1.70%татари0.45%вірмени0.16%молдовани0.14%поляки0.15%сакартвельці0.09%інші/не вказали1.06%
Мовний склад Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокросійська2273088.60%українська279210.88%білоруська490.19%румунська70.03%циганська70.03%вірменська60.02%болгарська20.01%польська20.01%інші/не вказали590.23%Усього25654100% За даними перепису 2001 року населення смт становило 25 654 особи, з них 10,88 % зазначили рідною мову українську, 88,6 % — російську, а 0,52 % — іншу.
Економіка Див. Вугільна промисловість України
Видобування кам'яного вугілля (ВАТ «Краснодонвугілля»): Шахта «Горіхівська» Шахта імені 50-річчя СРСР Шахта «Молодогвардійська» Шахта «Самсонівська-Західна»
Транспорт Містом проходить .
Соціальна сфера
Освіта Загальноосвітні навчальні заклади:
Отаманівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 Отаманівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10 Отаманівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 21
Позашкільні навчальні заклади: Отаманівський центр дитячої творчості № 2 Дитячо-юнацька спортивна школа № 2
Дошкільні навчальні заклади: Дошкільний навчальний заклад № 12 «Світлячок» Дошкільний навчальний заклад № 25 «Дюймовочка» Дошкільний навчальний заклад № 27 «Ладусі» Дошкільний навчальний заклад № 35 «Рябінушка» Дошкільний навчальний заклад № 51 «Струмочок»
Уродженці Іванович Віталій Валентинович (1992—2017) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Література Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с. Петро Лаврів. Історія південно-східної України . Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8 Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с. Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
Примітки
Посилання Облікова картка Сайт Отаманівки Портал Отаманівки