Нові Нідерланди (, , або ) (1614–1674) — регіон на території східної частини узбережжя Північної Америки в XVII столітті, який простягався від 38 до 45 градусів північної широти.
Історія Острів Мангеттен був виявлений голландською Ост-Індською компанією з яхти «Півмісяць» () під командуванням Генрі Гудзона в 1609 році, і вивчений Адріаном Блоком (Adriaen Block) і Хендріком Крістіансеном (Christiaensz) в 1611—1614 роки. На їхній мапі в 1614 році Генеральні штати включили цю територію як Нові Нідерланди в склад Голландської Республіки. Розвитку колонії сприяло створення Компанії Нових Нідерландів, основними фундаторами якої стали Герріт і Йонас Вітсен, Ламберт ван Твінхаусен, Ганс Клаессон.
За міжнародним правом, претензії на територію необхідно було закріпити не тільки їх виявленням і наданням мап, але також їх заселенням. У травні 1624 року нідерландці завершили свої претензії доправленням і поселенням 30 нідерландських сімей на Noten Eylant, сучасний Говернорс (). Головним містом колонії слугував Новий Амстердам. 1664 року губернатор Пітер Стейвесант передав Нові Нідерланди англійцям.
Історичні мапи регіону
Колонізація Населення за роками: 1628: 270 1630: 300 1640: 500 1664: 9000 (700 з них були неграми)
Див. також Нова Франція Новий Амстердам