Битва на Рожному Полі — бій, що відбувся 1099 року в урочищі Рожне Поле поблизу сучасного міста Золочів Львівської області, на галицько-волинському пограниччі, між військами галицьких князів Ростиславичів — Володаря і Василька з одного боку та київським князем Святополком з іншого. Битва закінчилась цілковитою перемогою галицької дружини Володаря і Василька.Ця перемога остаточно закріпила незалежність Ростиславичів від Києва і заклала підвалини майбутньої могутності Галицької держави.
Передумови
Починаючи з 1084 року, в Галичині виникли незалежні Перемиське, Теребовлянське та Звенигородське князівства, де правили Рюрик, Володар та Василько Ростиславичі. Союзним галицьким землям довелось відстоювати право на власну державність в боротьбі з польськими, угорськими та київськими правителями.
В 1097 році київський князь Святополк наказав схопити та осліпити Василька, який повертався з Любецького з'їзду Рюриковичів. Проте Володар швидко зібрав військо та визволив осліпленого Василька з полону.
Битва
Навесні 1099 року Святополк зібрав дружину, спершу завдав поразки волинському князю Давиду Ігоровичу і вторгся на галицькі землі. Вирішальна битва відбулась на галицько-волинському кордоні в урочищі Рожне Поле поблизу сучасного міста Золочів Львівської області.
Ось як описує цю битву літописець у Повісті минулих літ
Наслідки
Перемога в битві на Рожному полі дозволила Володарю та Василькові утвердити свою владу в Галичині та остаточно поклала край претензіям київських князів на галицькі землі. В 1141 році син Володаря Володимирко об'єднав усі галицькі землі в єдину державу зі столицею в Галичі.
Місце битви Місцезнаходження Рожного поля, незважаючи на порівняно чітку літописну оповідь про хід і час подій, донедавна залишалося лише приблизно визначеним. Втім, у місцевих мікротопонімах ще залишились сліди давньої назви, і документи кінця XVIII – першої половини XIX ст. фіксують ці мікротопоніми у селі Бортків «Rożna», «na Rożnі», «Niwa pole Rożna zwane i przy nim podniwki» (1787), «Na Rożnej», «Rożna» (1820–1821), «Podrożna» (1845–1849). Мікротопоніми Рожоволя, Рожволі – «Rożowola» // «Rożwoli» фіксують метрики та сучасні топографічні карти як назви піль, сінокосів та інших угідь сіл Скнилів (1789), Фірлеївка (Андріївка) (1789), Скварява (1789) та сусідніх з ними поселень.
Локалізація названих мікротопонімів дає можливість визначити не тільки місце, що вказує на літописне Рожне поле, але й, до певної міри, встановити його протяжність від лівих допливів річки Белзець до лівих допливів річки Гологірки, що, правдоподібно, вказує саме у цих місцях на проходження границі двох князівств – Галицького і Володимирського, а отже, й межі тодішньої Галичини і Волині ще в ХІ ст.Літописні географічні назви «Микулин» і «Рожне поле» та їх історична територія у XI–XIII століттях. Олег Купчинський
Примітки
Джерела та література Крип'якевич І. Галицько-волинське князівство. Київ, 1984. — С.69.
Див. також Битва над Серетом (1154)