Онокентавр (, від ) — напівлюдина-напівосел із середньовічних бестіаріїв, де його часто зображували у товаристві сирен та з луком або дрючком у руках. Ніколи не спить. Потрапивши в полон, онокентавр відмовляється від їжі та помирає від голоду.Allaby, Michael. Animals: from mythology to zoology. Infobase Publishing, 2010. ст.87
Істота символізує лицемірство та хтивість.
Згадується та описується, зокрема, в грецькому «Фізіолозі» III ст. та в працях Ісидора Севільського.Zell-Ravenheart, Oberon, A wizard's bestiary ст.75 Клавдій Еліан в «De Natura Animalium» так описує цю істоту: «має тіло, що схоже на осла, попелястого кольору з білизною по боках. Людські груди з сосками та обличчя, що облямоване густим волоссям. Може використовувати руки не тільки для того, щоб брати та тримати речі, але й для бігу. Має твердий характер та не терпить полону»."Aelian. NA VII 9; Ch. III, n. 6. Він також для позначення жіночої статі використовує термін «онокентавра».
Онокентавр згадується в Септуаґінті та похідних перекладах Біблії, зокрема в Книзі пророка Ісаї 13:22Uomini e bestie. В українських перекладах Біблії переважно відповідає «шакалам» або «гієнам» (див. напр. Ісаї 34:14)Книга пророка Ісаї 34:14: ПерекладКнига пророка Ісаї 34:14Івана Огієнка І будуть стрічатися там дикі звірі пустинні з гієнами...Івана Хоменка Дикі коти та гієни будуть зустрічатися...Пантелеймона Куліша І коти дикі будуть із шакалями там зустрічатись...Рафаїла Турконяка І демони зустрінуться з онокентаврами...
Див. також Кентавр Букентавр
Примітки