Дональд Ейнслі Гендерсон (; — ) — американський лікар, педагог і епідеміолог, який керував десятирічними міжнародними зусиллями, спрямованими на викорінення натуральної віспи по всьому світу і запровадив міжнародні програми вакцинації дітей. З 1977 по 1990 рік був деканом школи громадського здоров'я Джонса ГопкінсаDeans of the Bloomberg School. Johns Hopkins Bloomberg School of Public Health. http://www.jhsph.edu/about/history/deans-of-the-school/ . Retrieved September 16, 2015., пізніше грав провідну роль у впровадженні національних програм по забезпеченню готовності та реагування громадського здоров'я на біологічні небезпеки і національні лихаD. A. Henderson to Direct New Office of Public Health Preparedness CIDRAP News. November 6, 2001. Retrieved September 16, 2015.. На момент смерті він був професором і почесним деканом школи громадського здоров'я Джонса Гопкінса, професором медицини і громадського здоров'я Університету Піттсбурга, видатним науковцем Our Staff: D. A. Henderson, MD, MPH. UPMC Center for Health Security. 2015. http://www.upmchealthsecurity.org/our-staff/profiles/henderson/index.html . Retrieved September 16, 2015, 2015.Donald Henderson — Faculty Directory | Johns Hopkins Bloomberg School of Public Health. http://www.jhsph.edu/faculty/directory/profile/3691/donald-henderson . Retrieved September 16, 2015..
Ранні роки та навчання Гендерсон народився у Лейквуді, штат Огайо 7 вересня 1928 у сім'ї шотландсько-канадських емігрантів. Батько — інженер Девід Гендерсон, мати — медсестра Елеонора МакМіллан. Інтерес до медицини у Дональда проявився завдяки канадському дядьку — лікарю загальної практики та старшому члену Палати громад КанадиHenderson, D.A. Smallpox: The Death of a Disease. Amherst, NY: Prometheus Books, 2009. p. 21..
Гендерсон закінчив у 1950 році та отримав ступінь доктора медицини в у 1954 році. Резидентуру з медицини проходив у у Куперстауні, штат Нью-Йорк, потім працював офіцером служби громадського здоров'я у Службі епідеміологічної розвідки Центру інфекційних захворювань (), тепер Центру контролю та попередження захворювань () — CDC. Він отримав ступінь магістра громадського здоров'я () у 1960 році в Школі гігієни та громадського здоров'я Джонса Гопкінса (тепер ).
Дослідження та кар'єра
Ліквідація натуральної віспи Гендерсон був керівником програми вірусологічого нагляду CDC з 1960 до 1965 рік, працюючи в тісному співробітництві з натхненним епідеміологом . Впродовж цього періоду він та його підрозділ розробили пропозицію для програми Допомоги Сполучених Штатів для міжнародного розвитку () щодо ерадикації натуральної віспи та контролю кору впродовж 5-річного періоду у 18 суміжних країнах західної та центральної Африки. Цей проект фінансувався USAID, польові операції почались у 1967 році.
Ініціатива USAID забезпечила важливий стимул для програми Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) по ерадикації натуральної віспи по усьому світу за 10-річний період. У 1966 році Гендерсон переїхав до Женеви аби стати директором цієї кампанії. У цей час натуральна віспа широко зустрічалася по всій Бразилії і в 30 країнах Африки і Південної Азії. Щорічно фіксували 10 мільйонів випадків та 2 мільйони смертей. Вакцинації забезпечила певний контроль, але ключова епідеміологічна стратегія була «нагляд-стримування». Цей метод полягає у негайному повідомленні про випадки від усіх підрозділів охорони здоров'я та швидкій вакцинації членів сім'ї хворих на підтверджені випадки захворювання та осіб, що були з ними у близькому контакті. Персонал ВООЗ та радники з 73 країн працювали у тісній співпраці з національним персоналом. Останній випадок був у Сомалі 26 жовтня 1977 року, лише через 10 років від початку програми. Через три роки Міжнародна Асамблея ВООЗ рекомендувала, що можна припинити вакцинацію від натуральної віспи. Натуральна віспа — перше ерадиковане людське захворюванняHealth Topics: Smallpox. World Health Organization. 2015. http://www.who.int/topics/smallpox/en/ . Retrieved September 16, 2015. Цей успіх дав стимул Міжнародній , яка мала на меті стримування або ліквідацію інших захворювань, які є вакцинкерованими, включаючи поліомієліт, кір, правець у новонароджених, дифтерію та кашлюкImmunization, Vaccines and Biologicals: National Programmes and Systems. World Health Organization. 2015. http://www.who.int/immunization/programmes_systems/en/ . Retrieved October 10, 2015.. Тепер цілі ерадикації — поліємієліт та хвороба риштиImmunization, Vaccines and Biologicals: The Expanded Programme on Immunization. World Health Organization. 2015. http://www.who.int/immunization/programmes_systems/supply_chain/benefits_of_immunization/en/ . Retrieved September 16, 2015..
Пізніша робота З 1977 до серпень 1990 року, Гендерсон був деканом Школи громадського здоров'я Джонса Гопкінса. У 1991 році його призначено заступником директора з напрямку наук про життя, Управління політики у науці та технологіях, Виконавчого управління Президента (1991–93), а пізніше — заступником помічника державного секретаря і старшим науковим консультантом Міністерства охорони здоров'я і соціальних служб США (HHS). У 1998 році він став директором-засновником Центру цивільних стратегій біозахисту імені Джонса Гопкінса, тепер .
Після атаки 11 вересня 2001 року секретар HHS Томмі Томпсон попросив його взяти відповідальність на себе за Управління готовності громадського здоров'я (потім )D. A. Henderson to Direct New Office of Public Health Preparedness. CIDRAP News. November 6, 2001. http://www.cidrap.umn.edu/news-perspective/2001/11/d-henderson-direct-new-office-public-health-preparedness . Retrieved September 16, 2015.HHS Historical Highlights. US Department of Health and Human Services. 2014. http://www.hhs.gov/about/historical-highlights/index.html . Retrieved September 17, 2015.Statement of Tommy G. Thompson: Secretary, Department of Health and Human Services. US House of Representatives Committee on Energy and Commerce. Washington, DC: Assistant Secretary for Legislation, Department of Health and Human Services; 2015. http://www.hhs.gov/asl/testify/t011115.html . Retrieved September 17, 2015.. Для цього Конгрес виділив 3 млн доларів.
На момент смерті Гендерсон був почесним редактором академічного журналу Безпека здоров'я (, колишнього Біобезпека та біотероризм: стратегія, практика та наука біозахисту, ).
Досягнення і нагороди 1975 — Медаль Джорджа Макдональда, Previous Medal Winners. Royal Society of Tropical Medicine and Hygiene. http://rstmh.org/awards/previous-medal-winners . Retrieved August 24, 2015. 1978 — Медаль громадського благополуччя, Національна академія наукPublic Welfare Medal. National Academy of Sciences. 2015. http://www.nasonline.org/programs/awards/public-welfare-medal.html . Retrieved August 24, 2015. 1985 — Міжнародна премія Альберта Швейцера в медицини 1986 — Національна наукова медаль США у біологіїThe President's National Medal of Science: Recipient Details — Donald A. Henderson. National Science Foundation. https://www.nsf.gov/od/nms/recip_details.jsp?recip_id=165 . Retrieved August 24, 2015. 1988 — Премія Японії, разом з докторами Isao Arita та Laureates of the Japan Prize: The 1988 (4th) Japan Prize. The Japan Prize Foundation. http://www.japanprize.jp/en/prize_past_1988_prize02.html . Retrieved August 24, 2015. 1994 — , Фонд СебінаThe Albert B. Sabin Gold Medal Award. Sabin Vaccine Institute. 2014. http://www.sabin.org/sabin-gold-medal-award . Retrieved August 24, 2015. 1995 — Медаль Джона Стернса, Anniversary Discourse & Awards. The New York Academy of Medicine. http://www.nyam.org/fellows-members/awards.html#stearns . Retrieved August 24, 2015. 1996 — , 2001 — Товариство Клану Гендерсон, відзнака The Chiefs Order. Clan Henderson Society. 2013. http://www.clanhendersonsociety.org/the-chiefs-order/ . Retrieved August 24, 2015. 2002 — Президентська медаль СвободиPresident Bush Announced the Recipients of the Presidential Medal of Freedom. White House Office of the Press Secretary. June 21, 2002. http://georgewbush-whitehouse.archives.gov/news/releases/2002/06/20020620-16.html . Retrieved August 24, 2015.Bush Honors 12 with Presidential Medal of Freedom. The New York Times. July 9, 2002. http://www.nytimes.com/2002/07/09/politics/09CND-MEDA.html . Retrieved August 24, 2015. 2013 — з Великим Хрестом, Китай (Тайвань)President Ma Bestows Order of Brilliant Star with Grand Cordon on Professor Donald A. Henderson of University of Pittsburgh. Office of the President, Republic of China (Taiwan). July 4, 2013. http://english.president.gov.tw/Default.aspx?tabid=491&itemid=30401&rmid=2355 . Retrieved August 24, 2015.Republic of China (Taiwan) Honors D. A. Henderson. UPMC Center for Health Security. July 8, 2013. http://www.upmchealthsecurity.org/about-the-center/pressroom/press_releases/2013-07-08_Henderson_Award.html . Retrieved August 24, 2015. 2014 — , ТаїландBiography of Laureate. Prince Mahidol Award Foundation. http://www.princemahidolaward.org/laureate-bio.en.php?type=ind&id=2014-11-06%2015:26:17 . Retrieved August 24, 2015.The Announcement for the Prince Mahidol Award 2014. Prince Mahidol Award Foundation. November 6, 2014. http://www.princemahidolaward.org/display-news.en.php?id=2014-11-06%2017:55:27 . Retrieved August 24, 2015. 2015 — Нагорода Шарля Меріє, Національна фундація інфекційних захворюваньDr. Charles Merieux Award for Achievement in Vaccinology and Immunology. National Foundation for Infectious Diseases. http://www.nfid.org/awards/merieux . Retrieved August 24, 2015.
Сімнадцять університетів присудили Гендерсону почесні наукові ступені та вчені звання.
Вибрані публікації Fenner F, Henderson DA, Arita I, Jezek Z, Ladnyi. (1988) Smallpox and Its Eradication (ISBN 92-41-56110-6), Geneva, World Health Organization. The definitive archival history of smallpox. Henderson DA. (2009) Smallpox, the Death of a Disease (ISBN 978-1591027225) New York: Prometheus Books Henderson DA (1993) Surveillance systems and intergovernmental cooperation. In: Morse SS, ed. Emerging Viruses. New York: Oxford University Press: 283—289. Henderson DA, Borio LL (2005) Bioterrorism: an overview. In Principles and Practice of Infectious Diseases (Eds. Mandell MD, Bennett JE, Dolin R) Phil, Churchill Livingstone, 3591–3601. Henderson DA (2010) The global eradication of smallpox: Historical Perspective and Future Prospects in The Global Eradication of Smallpox (Ed: Bhattacharya S, Messenger S) Orient Black Swan, London. 7–35
Henderson DA. (1967) Smallpox eradication and measles-control programs in West and Central Africa: Theoretical and practical approaches and problems. Industry and Trop Health VI, 112—120, Harvard School of Public Health, Boston.
Henderson DA. (1998) The siren song of eradication. J Royal College of Physicians 32, 580—584.
Особисте життя Гендерсон одружився з Наною Ірен Брегг () у 1951 році. У них народились дочка Лі та два сина, Дуглас і Девід. Гендерсон помер у госпісі Джілхріст, Товсон, штат Меріленд у 87 років, після перелому шийки стегнаArchives Reference: The Donald A. Henderson Collection in the Institute of the History of Medicine Library at Johns Hopkins spans his career in smallpox eradication, including newspaper articles, honors, biographical material, lecture notes, speeches, and correspondence as well as medals and other awards.A Web site www.zeropox.info provides some of the material in the archives and is rapidly expanding..
Примітки