Джеральд ФітцДжеральд, 11-й граф Кілдер (; 1525 — 16 листопада 1585) — відомий як «Граф-Чарівник» — ірландський аристократ, граф з династії ФітцДжеральдів. Син Джеральда ФітцДжеральда — ІХ графа Кілдер та Елізабет Грей — графині Кілдер.

Життєпис Джеральд ФітцДжеральд став єдиним представником чоловічої статі в династії Геральдинів Кілдер, коли його зведений брат — Шовковий Томас — Х граф Кілдер втратив голову на ешафот в Тайберні у 1537 році разом із 5 своїми родичами чоловічої статі. Х граф Кілдер був страчений за повстання, яке він підняв за незалежність Ірландії і яке ввійшло в історію як «Повстання Шовкового Томаса». Джеральд ФітцДжеральд провів кілька років в Донеголі під опікою тітки, леді Елеанор Мак Карті, дружини вождя ірландського клану О'Домнайлл (ірл. — O Domhnaill). У той час Донегол був частиною незалежного ірландського королівства Тір Конайлл. Тоді ж виникла військова спілка — Ліга Геральдинів. Це була конфедерація кланів та феодалів Ірландії, до якої входили клани О'Нейлл, О'Доннелл, О'Браєн, ірландські королівства Томонд, Тір Коннайлл, Тір Еогайн. Вожді цих кланів і королівств були пов'язані з Геральдинами через шлюби. Завданнями Ліги було звільнення Ірландії від англійської влади і утворення незалежного королівства Ірландія. Однак Ліга Геральдинів отримала поразку: ірландське військо було розбите під час походу на Пейл, англійську колонію в Ірландії. Битва відбулася під Монаганом у серпні 1539 року. Ця війна увійшла в історію як «Повстання Геральдинів».

Джеральд ФітцДжеральд розумів, що йому теж загрожує страта. Він був змушений тікати з Ірландії. Покровительство йому надали агенти короля Франції Франциска І та імператора Священної Римської імперії Карла V. Джеральд виїхав на континент і вирішив здобути освіту. Він навчався у монастирі в Льєжі, при дворі єпископа Верони, при дворах кардинала та герцога Мантуї. Через деякий час він випробовував свої сили на посаді юриста в суді герцога, де виступав у суді італійською мовою. У цей час ФітцДжеральд також вивчав культуру Італії доби Ренесансу, відвідав Рим, де вчився під керівництвом свого родича — кардинала Реджигальда Поула.

Під час свого вигнання Джеральд ФітцДжеральд вступив до лицарського ордену і брав участь у війні проти турків в лавах лицарів Родосу, а потім - лицарів Святого Іоана, був з військовим походом в Триполі (Лівія). У 1547 році король Англії Генріх VIII помер, Джеральд вирішив повернутися до Ірландії. Він прибув в Англію, в Лондон і був прийнятий при дворі нового короля Англії Едварда VI. Молодий король повернув Джеральду титул графа Кілдер, барона Оффалі, землі і замки графів Кілдер.

Під час правління в Англії королеви Марії І Джеральд ФітцДжеральд, ХІ граф Кілдер, допоміг короні придушити повстання сера Томаса Вайатта у 1554 році. Після цього він повернувся до Ірландії.

Під час навчання на континенті Джеральд зацікавився алхімією та чорною магією. Після повернення до Ірландії він мешкав у замку Кілкі, де продовжив заняття з алхімії у спробах добути філософський камінь, еліксир молодості та виготовити золото з інших металів. Про його алхімічні знання в Ірландії ходили чутки, також через цю діяльність ФітцДжеральда називали «Графом-Чарівником». Джеральд був освіченою людиною, людиною Ренесансу, але йому не вистачало політичних навичок його діда Джеральда Фітцджеральда — VIII графа Кілдер, який фактично правив всією Ірландією протягом 35 років. У 1560-1570 роках на землях, які контролювала англійська корона, відбувалися переслідування католиків і насаджувався протестантизм. Попри це Джеральд лишався вірним католицизму і відкрито сповідував католицьку віру.

Повернення йому титулу графа Кілдер та влади над великою частиною Ірландії викликало вороже ставлення до нього як з боку «старих англійців», так і з боку «нових англійців» та лорд-депутатів Ірландії. На нього писали доноси, його звинувачували в «державній зраді» і двічі кидали за ґрати в лондонському Тауері. Життям і свободою він зобов'язаний королеві Англії Єлизаветі І, яка двічі відхилила звинувачення графа у «державній зраді». В останні роки життя йому було заборонено залишати Лондон, хоча водноч було дозволено бути депутатом парламенту Ірландії в Дубліні у квітні-травні 1585 року. Це був певний виняток, адже депутатами парламенту Ірландії могли бути лише протестанти. Джеральд ФітцДжеральд помер в Лондоні, перебуваючи під наглядом і, фактично, домашнім арештом,16 листопада 1585 року.

Існує легенда, що кожні 7 років привид ХІ графа Кілдер Джеральда ФітцДжеральда приїжджає в замок Кілкі на білому коні, де, взутий у срібні черевики, ходить кімнатами.

Шлюб Під час повернення з вигнання при дворі короля Англії Едуарда VI Джеральд зустрів Мейбл Браун — дочку сера Ентоні Брауна (шталмейстера) та його першої дружини Еліс Гейг. Після смерті дружини сер Ентоні Браун одружився із сестрою Джералда, леді Елізабет ФітцДжеральд. Джеральд і Мейбл одружилися за часів правління королеви Марії І — 28 травня 1554 року в Чапел-Рояль.

Є легенда, що Джеральд раніше вже був одружений з Еліонор О'Келлі (1545 р.), а їх шлюб був складений Томасом Леверозом, майбутнім єпископом Кілдера. Від цього шлюбу, за легендою, були діти, які утворили окрему гілку династії ФітцДжеральд. Однак немає жодних офіційних письмових джерел, які б підтвердили цю подію. Шлюб з графами Кілдер завжди привертав увагу сучасників.

Діти Леді Елізабет ФітцДжеральд (пом. 12 січня 1617 року) — вийшла заміж за Доннхада МакКонхобайра О'Браєна — IV графа Томонд. Шлюб мав проблеми. Лорд Джеральд ФітцДжеральд — лорд Оффалі, лорд Гаррет (28 грудня 1559 — червень 1580) — одружився в жовтні 1578 року з Кетрін Кнолліс — онучкою Марії Болейн. У них була дочка Летиція Дігбі — І баронеса Оффалі, яка вийшла заміж за сера Роберта Дігбі. Вони були прямими предками знаменитої авантюристки ХІХ століття Джейн Дігбі. Лорд Генрі На Туах ФітцДжеральд — ХІІ граф Кілдер (1562—1597) — одружився з леді Френсіс Говард, у шлюбі народилия дочки. Лорд Вільям ФітцДжеральд — ХІІІ граф Кілдер (пом. квітень 1599 року) — помер неодруженим. Леді Мері ФітцДжеральд (пом. 1 жовтня 1610) — вийшла заміж за Крістофера Нугента — VI барон Делвін. Шлюб мав проблеми. Леді Мейбл ФітцДжеральд (пом. 1610) — судилась з онучкою графа Летицією, стверджуючи, що воля графа була по-шахрайськи змінена.

Містифікації Джеральд ФітцДжеральд фігурує в історії ірландської принцеси Карен Харпер, яка нібито була сестрою ФітцДжеральд — Елізабетою ФітцДжеральд.

Примітки

Джерела Surviving the Tudors — The 'Wizard' Earl of Kildare and English Rule in Ireland, 1537—1586 Author: Carey, Vincent. Four Courts Press, 2002. Lennon, Colm Sixteenth-century Ireland- the Incomplete Conquest Gill and Macmillan 1994 p.151, р. 173, р. 192. Who's Who in British History. ISBN 1-85585-771-5. p 320. Carey Surviving the Tudors Moody, T. W.; et al., eds. (1989). A New History of Ireland. 8: A Chronology of Irish History. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-821744-2. Finnegan, David (2004). «Fitzgerald, Gerald, eleventh earl of Kildare (1525—1585)». Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref: odnb/9557. Retrieved 19 February 2013.(subscription or UK public library membership required) Dix's Fitzgeralds of Queen's County. Author: Dix, M.L.