Вільхове́ць — село в Обухівському районі Київської області. Центр сільської ради якій підпорядковані села Семигори, Калинівка та Половецький Хутір. Населення — близько 600 жителів.

Назва Розташування села серед вільхових зарослів, які раніше тут густо росли, очевидно і дали назву селу.

Географія Розташоване за 15 км від райцентру та від залізничної станції Богуслав. Рельєф складний — горби та долини. Селом тече струмок Безіменний.

Історія У липні 1668 у Вільховці відбулася битва між запорозькими козаками на чолі з Іваном Сірком і татарами, які в цій битві були розгромлені.

Перша письмова згадка про село датується 1700 роком в зв'язку з побудовою Свято-Михайлівська церква (перебудована у 1743 р.). На новому місці у 1880—1887 рр. побудована церква в ім'я Успіня Пресвятої Богородиці (нині діюча). Основне заняття населення — землеробство, тваринництво.

Події, що відбувались у селі 1920 року, зокрема нова російська окупація та продрозкладка стали основою для написання у 1968 році Т.Мельничук та П.Зелінського «Хліб насущний — червоний»http://chtyvo.org.ua/authors/Zelinskyi_P/Khlib_nasuschnyi__chervonyi/ .

У січні 1921 р. махновці знищили групу продармійців з Богуслава на чолі з політпрацівником продзагону Г.Уколовим.

В 1922 р на території сільської ради створені перші колективні господарства — комуни, у які входили окремі селянські родини. В 1930 -х роках були організовані: колгоспи ім. Молотова, ім. Петровського, ім. Сталіна та «Червоний Хутір».

Як повідомляє в номері за 2 жовтня 1931 р. районна газета «Шлях колгоспника», колгосп «Червоний хутір» виконав план хлібозаготівлі лише на 22,1 % і був занасений на «чорну дошку». В 1932 р. постановою РКС від 02.01.1932 р. «За небажання організації хлібозаготівлі, за мляві темпи виконання плану, за бездіяльність» оголошена сувора догана правлінню колгоспу «Червоний хутір». В серпні 1933 року колгосп ім. Сталіна (голова Степенко), виконав план хлібозаготівлі на 2,6 %, колгосп ім. Молотова (голова Чорний) — на 3 %. Вони серед колгоспів, які «найганебніше відстають у виконанні плану хлібозаготівель.» У 1932 р. село занесено на «чорну дошку». Під час Голодомору 1932—1933 рр. у Вільховці померло 92 особи.

Село Вільхівець окуповане нацистськими військами у липні 1941 року. 7 серпня село зайняте радянськими танкістами, проте 11 серпня 1941 року нацисти знову зайняли село, встановилася нова окупаційна влада. На примусові роботи з Вільхівця вивезено 186 осіб.

6 лютого 1944 року 404 ОКАБ, 200 ОКАБ та 496 ОКАБ відвоювали Семигори, а 9 лютого Вільхівець. Під час відвоювання Вільхівця відзначились ст. лейтенант Світко, сержант Аркадій Сокол, бійці О. Юрківський, П.Шаров. З фронтів Другої Світової війни не повернулись 310 воїнів-земляків з сіл Вільхівця, Семигір, Половецького, Калинівки. Їх імена увіковічені пам'ятними знаками, встановленими в селах Вільхівець та Семигори.

У 1972 році вільхівецький колгосп ім. Горького об'єднався з москаленківським колгоспом ім. Шевченка. Утворилося нове господарство — колгосп ім. XXIV з'їзду КПРС. З 1989 р. колгосп став називатися — колгосп ім. А. Синявського, з 1995 року — СТОВ «Вільхівець». В 1996 р. від'єдналися від господарства села Москаленки І Семигори. В Семигорах утворилося СТОВ «Семигори», а у Вільхівці СТОВ «Мрія». З 2006 року СТОВ «Мрія» — банкрут.

У Вільхівці загальноосвітня школа І — III ступеня, будинок культури, бібліотека, ФАП.

Демографія У 1790 році тут було 117 дворів і 923 жителі, в 1970 р. — 1156 жителів, а в 2007 році — 1032 жителі (по сільській раді: Вільхівець — 527, Семигори -329, Половецьке — 107, Калинівка — 69).

Пам'ятки, визначні місця

Архітектурні

Успенська дерев'яна церква. Побудована 1867 року. Дев'ятидільного типу, з псевдовізантійськими мотивами у формі та декорі верхів.

Відомі люди

Хоменко Євтихій Петрович, 1890 року народження, с. Вільховець Богуславського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Вільховець, колгоспник. Київським обласним судом 27 липня 1938 року засуджений до 7 років позбавлення волі. Реабілітований у 1992 році. П'ятниченко Сава Федорович (1885 р.н.) — житель села, репресований радянською владою у 1932 р. засуджений на 3 роки ув'язнення. Реабілітований у 1989 р. Тараненко Валерія Несторівна — українська художниця тканин і килимів, уродженка села. Половець Юрій Миколайович — уродженець села, заслужений вчитель України. Коршак Іван Григорович — уродженець села, заслужений вчитель України. Гогуля Тарас Іванович (06.01.1946 р.н) — уродженець села, Заслужений лікар України.

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Примітки

Джерела Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церков св. Михаїла, Успіння Пресвятої Богородиці с. Вільховець Київського воєв. Богуславського староства, з 1797 р. ВІльховецької волості Богуславського пов., з 1846 р. Канівського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/vilk_003.xml Церква Успіння Пресвятої Богородиці с. Вільховець Облікова картка на сайті ВРУ  — S. 450.  — S. 405.

Посилання Українські старожитності та старі світлини з села у музейних та приватних колекціях на сайті «Навколо Нас. UA»