Boeing Vertol YUH-61 (позначення компанії Model 179), був середнім військовим вантажопасажирським вертольотом з двома двигунами. YUH-61 отримав друге місце у армійському конкурсі вантажопасажирська тактична транспортна повітряна система (UTTAS) на початку 1970-х, який проводився для заміни вертольота Bell UH-1 Iroquois. Наприкінці льотної програми було підписано контракт з Sikorsky Aircraft на розробку і випуск вертольота UH-60A.
Розробка За контрактом, який було укладено у вересні 1972, Boeing Vertol розробили і представили три прототипи для участі у програмі UTTASGunston, Bill: The Illustrated Encyclopedia of the World's Modern Military Aircraft, page 205. Crescent Books, New York, NY USA, ca. 1978. ISBN 978-0-517-22477-9. Коли Boeing Vertol не виграли армійський конкурс, вони вирішили вийти на цивільний ринок і взяти участь у програмі ВМС США LAMPS III. Проте контракт ВМС отримала компанія Sikorsky на вертоліт SH-60B і отримані цивільні замовлення було скасовано.
Було побудовано три літальних апарати, а два інших було не дороблено. У конструкції вертольота YUH-61 було використано динамічні системи (двигуни, гвинтові системи і коробки передач), вертоліт запропонували для участі у змаганні на Провідний ударний вертоліт, схожі на динамічні системи UH-1 Iroquois які було адаптовано для ганшипа AH-1 Cobra, але вертоліт не було обрано і системи було використано у Bell YAH-63 та Hughes YAH-64. Конструкція Boeing Vertol мала унікальне розташування екіпажу тандемно у шаховому порядкуhttp://www.helis.com/h/bo_aah.jpg helis.com, Retrieved: June 14, 2011..
Конструкція YUH-61 було розроблено щоб задовольнити вимоги UTTAS на покращення надійності, живучості і низьку вартість виробництва, в результаті чого було покращено роботу спарених двигунів на висоті, використано модульні конструкції; сухі коробки передач; покращено бронезахист, покращено резервні підсистеми (гідравлічні, електричні і системи керування польотом); удароміцність сидінь екіпажу і військ; амортизатори головного шасі; бронювання, удароміцність головної конструкції; та захист паливної системиLeoni 2007, pp. 42–48..
Перевезення на борту C-130 обмежило довжину і висоту кабіниLeoni 2007, pp. 39, 42–43.. Саме тому головний гвинт встановлено дуже близько до даху кабіни.
Компанія Sikorsky обрала повністю зчленовану головку гвинта з еластомірними підшипниками, Boeing Vertol обрали жорстку конструкцію головного гвинта, яка базується на технології, яку розробила компанія MBB, яка співпрацювала з Boeing Vertol у той час.Leoni 2007 Boeing Vertol обрали триопорне шасі і штовхач хвостового гвинта, на відміну від схеми шасі з хвостовим колесом яку обрала компанія Sikorsky.
Варіанти Model 237: морська версія YUH-61 для програми ВМС LAMPS II (багатоцільовий вертоліт корабельного базування). Переміг Sikorsky SH-60 Seahawk; більше не будувався Model 179: цивільна на 14–20 пасажирів, пізніше скасована; побудовано 1 модель
Зразки які збереглися Два вертольоти (73-21656 та 73-21658) зберігаються у музеї авіації армії США у Форт-Рукер, Алабама.
Льотно-технічні характеристики (YUH-61A)
Див. також
Примітки
Джерела
Leoni, Ray D. Black Hawk, The Story of a World Class Helicopter. American Institute of Aeronautics and Astronautics, 2007. ISBN 978-1-56347-918-2.
Посилання UTTAS program —YUH-61 origins