Індо-парфянське царство — історична держава, що існувала від кінця I століття до н. е. до середини II століття н. е. на території сучасних Афганістану, Пакистану та Північної Індії.
Індо-парфянські правителі представляли династію Суренів, засновником якої був Гондофар. Упродовж майже всієї історії існування держави її столицею була Таксила (сучасний Пакистан), але в останні роки перед падінням царства столицю було перенесено до Кабула.
Правителі Гондофар (20—10 до н. е.) Абдагас (початок I століття) Сатавастр (бл. 65—70) Сарпедон (бл. 70) Ортагнес (бл. 70) Убузан (бл. 77) Санабар (бл. 80) Сас або Гондофар II (бл. 85) Абдагас II (бл. 90) Пакор (бл. 100)
Джерела
«Les Palettes du Gandhara», Henri-Paul Francfort, Diffusion de Boccard, Paris, 1979 «Reports on the campaigns 1956—1958 in Swat (Pakistan)», Domenico Faccenna «Sculptures from the sacred site of Butkara I», Domenico Faccena Монети Індо-парфянських царів Історія Греко-індії