Таде́уш Воля́нський (; 17 жовтня 1785, м. Шавлі — 16 лютого 1865 р., с. Риньск, тепер в Куявсько-Поморському воєводстві) — польський археолог, філолог-аматор, автор псевдолінгвістичної теорії про слов'янське походження етрусків та інших давніх цивілізацій.

Життєпис Народився в сім'ї надвірного радника короля Станіслава Августа. Як офіцер наполеонівської армії Тадеуш Воланскій брав участь в військовій кампанії 1812 року і став кавалером Ордена почесного легіону. Подальшу частину життя він присвятив археології.

Після одруження Воланський оселився у Великій Польщі в селищі Рибітви під Пакосць. У цей час він починає вивчати слов'янські і скандинавські руни, кельтські монети, етруські саркофаги і стародавні пам'ятники Північної Африки. Результати своїх досліджень Воланський виклав в добре ілюстрованих роботах польською та німецькою мовами.

Тадей Воланскій займався колекціонуванням монет і медалей (в тому числі античних), а також мінералів, черепашок, метеликів і птахів. У колекції Воланського були бронзова фігурка Осіріса і похоронна єгипетська фаянсовий фігурка Ушебті. Обидві вони були виявлені при розкопках біля Балтійського моря і датовані 7-4 століттями до н. е.. На думку Воланського ці фігурки є свідченням торговельних зв'язків між Давнім Єгиптом і слов'янськими землями. В даний час обидві фігурки зберігаються в Ягеллонському університеті. Також Воланський був відомий величезною бібліотекою.

Деякі джерела свідчать, що книги Воланського в 1853 році були включені в «Index Librorum Prohibitorum» та підлягали спаленню.

Ідеї Тадеуш Воланський був переконаний, що за допомогою слов'янських мов йому вдалося розшифрувати більшість написів етруською мовою, а також написи на плиті знайденій неподалік від Креччіо (К'єті), хоча він був свідомий і можливих помилок як "неофіт" даного напрямку. Однак його твердження вважаються такими, що спростовуються деякими сучасними науковцями — скажімо, встановлено, що плита з К'єті містить текст на маруцинському діалекті оскійської мови, яка пов'язана з російською мовою лише тому, що теж є індоєвропейською.

Розшифровки (більш чи менш певні) Воланського нині активно намагаються використовувати пропагандисти «російського світу», таких як Чудінов В. О., котрий стверджує, що слов'яни (в його та його однодумців розумінні - "праросіяни" насамперед) населяли Європу в найдавніші часи. Його дані використовують також автори «Нової хронології», подаючи у контексті власних ідей.

Твори Воланский Тадеуш (Фаддей), Опис пам'яток, що пояснюють слов'яно-руську історію // Классен Е., «Новые материалы для древнейшей истории славян вообще и славяно-руссов в особенности с лёгким очерком истории русов до Рождества Христова» (перевод с польского языка Егора Ивановича Классена), Вып. I—III, , 1854 год; переиздание: г. , 1995 г. «Wyjaśnienie znaczenia napisów na etruskich pomnikach», 1846, Przyjaciel Ludu, R.XIII, 1846, t.1, nr 5, str. 39-40; «Wyjaśnienie dotyczące poprawności w odczytaniu nazwiska Jana de Ognasd», 1839, Przyjaciel Ludu, R.VI, 1839, t.1, nr 1, str. 6-7; «Tadeusza Wolańskiego odkrycie najdawniejszych pomników narodu polskiego. Cz.1», 1843; «Tadeusza Wolańskiego odkrycie najdawniejszych pomników narodu polskiego. Cz.2», 1843; «Tadeusza Wolańskiego listy o starożytnościach słowiańskich: zbiór pierwszy z 143 rycinami na XI tablicach», wyd. Ernest Günther, Gniezno, 1845 «Briefe über slawische Alterthümer», 1846; «Schrift-Denkmale der Slawen vor Christi Geburt», wyd. Lange, Gniezno, 1850; «Die Opfergefässe des Tempels der Taurischen Diana, Tom 1», wyd. Lange, Gniezno, 1851; «Описание памятников, объясняющих славяно-русскую историю», 1854; «Tizba żalodya w czterech oddziałach: Na podstawie tragjedyi Francuzkiej Wiktora Hugo Znanej pod nazwa̜: Andżelo tyran Padwański wierszem ojczystym napisał Tadeusz Wolański», 1863, nakład i druk J.B. Langego;

Примітки

Джерела

Stronczyński Kazimierz, Pieniądze Piastów od czasów najdawniejszych do roku 1300, Warszawa, 1847 Śliwa Joachim, Tadeusz Wolański (1785—1865) i zabytki egipskie «znalezione nad Bałtykiem», Alma Mater, nr 46/2002

Посилання Біографія Т. Воланського