Ри́зька губе́рнія () — у 1713—1783 роках губернія Російської імперії. Адміністративний центр — Рига. Охоплювала терени центральної і північної Лівонії.
Створення Створена 17 липня 1713 року указом Петра І з частини скасованої Смоленської губернії та окупованих Росією земель Шведської Лівонії. Губернське правління було розташоване у місті Рига.
Внутрішній поділ 1721 року Ризька губернія поділялася на 2 провінції: Ліфляндська провінція (Рига, Пернов, Венден і острів Езель) Смоленська провінція (Смоленськ, Дорогобуж, Рославль, Вязьма)
1726 року Смоленська провінція перетворена на самостійну Смоленську губернію. Внаслідок цього Ризьку губернію переподілили на 5 провінцій: Ризька провінція Венденська провінція Дерптська провінція Перновська провінція Езельська провінція
На кінець XVIII ст. до складу губернії входило 9 повітів: Ризький повіт Венденський повіт Вольмарський повіт Валкський повіт Дерптський повіт Перновський повіт Феллінський повіт Верроський повіт Езельський повіт
Скасування губернії 3 липня 1783 року губернію було перетворено на Ризьке намісництво.
Джерела Герби міст Ризької губернії