Гебітскомісаріати (), гебіти () — одиниці адміністративного поділу генерал-комісаріатів — складових частин райхскомісаріатів, утворених гітлерівцями на окупованих ними у роки Другої світової війни територіях. Нацистський ідеолог, міністр окупованих східних територій Альфред Розенберг планував для «східноєвропейського простору» утворити понад 900 гебітскомісаріатів.'Andreas Zellhuber Unsere Verwaltung treibt einer Katastrophe zu …. Das Reichsministerium für die besetzten Ostgebiete und die deutsche Besatzungsherrschaft in der Sowjetunion 1941–1945. — München 2006. — S. 83. — ISBN 3-89650-213-1. (Джерело: Bericht über die vorbereitende Arbeit in Fragen des osteuropäischen Raumes, 28. Juni 1941, IMT, Bd. 26, 1039-PS.) У складі різних генерал-комісаріатів було від 9 до 26 гебітів (округ), які охоплювали 250–400 км² сільської місцевості та від 150 до 350 тис. осіб населення.
У 6 генерал-комісаріатах на території загарбаної нацистами України налічувалося 89 гебітскомісаріатів. На чолі кожного з них стояли гебітскомісари — окупаційні чиновники, наділені необмеженою владою над місцевим населенням та його майном. Спираючись на військову силу, гебітскомісари найжорстокішими методами здійснювали політику геноциду народу України, його пограбування та насильницького вивезення української молоді в Німеччину.
Див. також Райхскомісаріат Україна Полтавські ґебіти
Примітки
Джерела
Література Коваль М. В. Общественно-политическая деятельность трудящихся Украинской ССР в период Великой Отечественной войны. — К.: Наукова думка, 1977. — 264 с.