«Ми так любили одне одного» () — італійський драматичний фільм 1974 року режисера Етторе Скола. У фільмі відображені майже 30 років італійської історії та ряд кінематографічних ідей з пошани до італійських кінорежисерів Вітторіо Де Сіка, Федеріко Фелліні, Мікеланджело Антоніоні, Роберто Росселліні і французького режисера Алена Рене. Фільм здобув ряд призів на міжнародних кінофестивалях і згодом був внесений до списку 100 італійських фільмів, які потрібно зберегти, від післявоєнних до вісімдесятих років.
Фільм присвячений Вітторіо Де Сіка, який помер у час створення фільму.
Сюжет У фільмі показана 30-ти літня історія про трьох товаришів Антоніо (Ніно Манфреді), Джанні (Вітторіо Гасман) і Нікола (Стефано Сатта Фльорес), які познайомилися і зблизилися у партизанському загоні під час Другої світової війни. Після війни їх шляхи розійшлися, Нікола живе в Ночера-Інферіоре (Південна Італія), Антоніо в Римі і Джанні в Павії. Єдине, що їх пов'язує тепер, це любов до Лючії (Стефанія Сандреллі), в яку вони по черзі закохуються. Та хто буде тим, з ким вона пов'яже своє життя. Чи вдасться їм — колишнім друзям і Лючії зберегти любов, яка колись об'єднувала їхні серця.
Ролі виконують Ніно Манфреді — Антоніо Вітторіо Гассман — Джанні Перего Стефанія Сандреллі — Лючана Дзанон — Нікола Ралюмбо Джованна Раллі — Еліде Катеначчі, дружина Джанні Альдо Фабріці — Ромольо Катеначчі, батько Еліде
Нагороди 1974 Премія «Золотий глобус» : — Стефано Сатта Фльорес Премія «Срібна стрічка» Італійського національного синдикату кіножурналістів: — Альдо Фабріці — Джованна Раллі — , , Етторе Скола Премія «Золотий кубок», (Італія): найкращому режисерові — Етторе Скола — Стефанія Сандреллі 1977 Національна кінопремія Франції Сезар : найкращий фільм іноземною мовою — Етторе Скола
Примітки
Посилання (28.03.2023)