Антон Васильович А́блов (; 16 серпня 1905, Одеса — 18 травня 1978, Кишинів) — молдавський радянський хімік, спеціаліст у галузі координаційної хімії. Доктор хімічних наук з 1944 року, професор з 1945 року. Академік Академії наук Молдовської РСР з 1961 року.
Життєпис Народився року в місті Одесі (нині Україна). 1928 року закінчив університет (з 4-го курсу працював у ньому асистентом кафедри неорганічної хімії), у 1931 році — хіміко-технологічний інститут в Яссах. Працював у Ясському університеті. 1932 року захистив дисертацію на звання доктора хімії. У 1939—1940 роках обіймав посаду хіміка-дослідника на нафтопереробному заводі в місті Плоєшті.
1940 року призначений завідувачем кафедри хімії Кишинівського сільськогосподарського інституту. 1941 року евакуйований до Свердловська, де працював завідувачем кафедри неорганічної хімії Свердловського сільськогосподарського інституту. 1944 року в Казанському державному університеті захистив докторську дисертацію на тему: «Про природу зв’язків та про стереохімію комплексних сполук»А.В.Аблов (1905—1978) / Instrumentul Bibliometric National. .
1944 року повернувся на кафедру хімії Кишинівського сільськогосподарського інституту; водночас з 1945 року обійняв посаду завідувача кафедри хімії Кишинівського медичного інституту. 1945 року отримав звання професора за фахом «неорганічна хімія». З 1946 року — перший декан хімічного факультету Кишинівського університету та перший завідувач кафедри неорганічної хімії в ньому (на цій посаді працював до кінця життя). Член Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) з 1947 року. Одночасно у 1959—1961 роках працював в Інституті хімії АН Молдовської РСР; у 1961—1964 роках — академік-секретар Відділу природничих і технічних наук АН Молдовської РСР; у 1965—1975 роках — директор Інституту хімії АН Молдовської РСР.
Був першим головою молдавського республіканського товариства «Знання», заступником головного редактора Молдавської Радянської Енциклопедії.
Помер у Кишиневі 18 травня 1978 року.
Наукова діяльність Основні дослідження у галузі координаційної хімії. Синтезував та вивчив із застосуванням фізичних методів багато комплексів сполук перехідних металів, переважно кобальту та нікелю, з азотовмісними лігандами (діоксимінами та тіосемікарбазонами). Здійснив синтез деяких багатоядерних кластерів. Синтезував біологічно активні комплексні сполуки кобальту та з'ясував можливість їх практичного застосування у сільському господарстві.
Опублікував понад 500 наукових робіт в галузі хімії комплексних сполук кобальту, міді, заліза, цинку, кадмію, платини, зокрема: «Sur les sels complexes de cobalt (III) avec la dimethylglyoxime» // Bull. Soc. chim. France. 1940. T. 7 (5-e série); «Химическая связь в комплексных соединениях». Кишинев, 1962 (у співавторстві з Ісааком Берсукером); «Номенклатура неорганической химиии». Кишинев, 1962; «Kinetics and mechanism of substitution reactions of cobalt (III) trans-dioximines in non-aqueous media» // Coordination Chemistry Reviews 1979. Vol. 28, № 2, 3 (у співавторстві).
Відзнаки Заслужений діяч науки Молдавської РСР з 1966 року; Нагороджений орденами Жовтневої Революції та «Знак Пошани».
Вшанування У 2007 році Пошта Молдови випустила поштову марку номіналом 1 молдовський лей, присвячену Антону Аблову.
Примітки
Література