Націона́льний істо́рико-етнографі́чний запові́дник «Перея́слав» — один з найбільших заповідників України. До його складу входять території міста Переяслава, його околиць та частини Бориспільського району, навколо яких визначені охоронні зони. Заповідник «Переяслав» віднесено до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики України. Управління здійснює Департамент культурної спадщини та культурних цінностей. У його складі 371 нерухомих пам'яток історії й архітектури українського народу, 24 тематичних музеїв різних профілів: історичний, археологічні, літературні, етнографічні, технічні тощо. Основний музейний фонд заповідника становить 170 848 одиниць зберігання. Серед них: унікальна археологічна колекція, колекція козацького періоду XVI—XVII ст. (1800 од.), колекції стародруків XVI—XVIII ст. (10 тис. од)
Адміністрація заповідника розташована за адресою: Київська область, м. Переяслав, вул. Шевченка, 8.
Історія Заповідник створено відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР № 123 від 13 березня 1979 рокуПостанова Ради Міністрів УРСР № 123 від 13 березня 1979 р..
Постановою Кабінету Міністрів України № 376 від 15 березня 1999 рокуПостанова Кабінету Міністрів України № 376 від 15 березня 1999 р.. Державний історико-культурний заповідник «Переяслав» перейменовано на історико-етнографічний.
Статус національного заповіднику надано Указом Президента України № 598/99 від 1 червня 1999 року.Указ Президента України № 598/99 від 1 червня 1999 року.
Музеї НазваАдресаКороткі відомостіМузей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини