Іраклій Костецький (також Гераклій; 1721, Перемишльщина — 21 червня 1768, Умань) — діяч чернечого Чину св. Василія Великого в галузі просвіти і шкільництва, місіонер-проповідник, підніс значення Теребовлянського (Підгорянського) монастиря до центру студій для чернечої молоді.
Життєпис Походив з Перемишльщини. У 1750—1754 роках навчався в Папській колегії у Вільно, де здобув богословську освіту (прибув на навчання 8 грудня 1750 року, а виїхав 3 жовтня 1754 року)Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983). — AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — P. 166. . У 1758—1764 роках — ігумен монастиря оо. Василіян у Замості (нині м. Замосць, Польща), за його настоятельства активно провадилася розбудова обителі, пожвавилася душпастирська праця («місії», їх у цей час відбулося 22) серед мирян (у тому числі й римо-католиків) Холмської єпархії та Брацлавщини (Ладижин — нині місто Вінницької області, Тетіїв, Умань, Торговиця — нині село Голованівського району Кіровоградської області). За його участю було засновано монастир василіян у Кристинополі (нині м. Шептицький).
Улітку 1765 року на прохання київського воєводи, графа Францішка Салезія Потоцького очолив новостворений Уманський монастир василіан і колегіум при ньому. Після отримання звістки про наближення до Умані гайдамаків, розуміючи небезпеку, дозволив ченцям рятуватися та розпустив по домівках частину вихованців колегіуму, а сам, передбачаючи свою кончину, залишився, однак, у місті для підтримки міщан.
Загинув разом із кількома монахами-василіянами під час «уманської різанини» після захоплення міста гайдамаками.
Примітки
Джерела Захарченко Р. С. Костецький Гераклій Нарис історії василіянського чину святого Йосафата. — Рим 1992. Антонович В. Б. Уманский сотник Иван Гонта // Антонович В. Б. Моя сповідь: вибрані історичні та публіцистичні твори. — Київ 1995. Великий А. ЧСВВ. З літопису християнської України. — Львів 2000. Gil A. Chełmska diecezja unicka 1596—1810. Dzieje i organizacja // Studia i materiały do dziejów chrześciaństwa wschodniego w Rzeczypospolitej, t. 1. — Lublin 2005. Pidłypczak-Majerowicz M. Bazylianie w Koronie i na Litwie. Szkoły i ksiąуżki w działalności zakonne. — Warszawa—Wrocław 1986. M. M. Wojnar OSBM. Basilian missionary work – missionaries and missions (XVII—XVIII) // Analecta OSBM, Sectio II. — Vol. IX. — Romae 1974. — P. 95—110.